Загальновизнано, що знання і вшанування традицій та минулого свого народу – запорука щасливого майбутнього.
Іще однією аксіомою є те, що добре працює той, хто вміє ефективно і з користю відпочивати. Озброївшись цією тезою, з ініціативи завідувача проф. Ілащук Т.О., кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб у вихідні, напередодні Всесвітнього свята, вирішила поєднати цікаве з корисним, і провела круглий стіл, присвячений майбутньому дню вишиванки.
В рамках заходу колектив мав змогу ближче познайомитися з традиційними вишиванками та іншими тканими елементами народного строю різних періодів ХХ століття з Буковини та гірських районів сусідньої Івано-Франківщини (родинні сорочки доц. Васюк В.Л., Бачук-Понич Н.В. і понад 20 експонатів з приватної колекції доц. Оксани Микитюк). Розглянули візерунки та колористику сорочок; провели екскурс в історію, щодо основ символізму окремих елементів і композиційних рішень, а наприкінці заходу – всі бажаючі мали змогу вдягти сорочку, яка найбільш припала до душі, і зробити пам’ятне фото.
Колектив кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб у сорочках Буковини (Заставнівщина), Гуцульщини та Покуття
Ілащук Тетяна Олександрівна, завідувач кафедри, професор – вишиванка періоду 40х років, Кіцманщина. Композиція на рукавах символізує собою дерево життя, основа якого – коріння роду, предків; стебло і паростки – теперішнє покоління, матеріальний світ, та верхівка – світ духовний. Важливим моментом вважали симетричність малюнка на рукавах. Всі елементи повинні були мати дзеркальне відображення, бути парними. Сорочка виконана дрібним колотим бісером , вишивка доповнена циркованими шовком манжетами на квітковими циркованими мотивами в нижній часині, по подолу.
Ілащук Тетяна Олександрівна, завідувач кафедри, професор – вишиванка з Яремчанського району Ів.-Франківської області, орієнтовно 60-70-ті роки. Класична геометрична композиція низинкою, що поєднала у собі 2 базові елементи – безкінечних як символ вічності та ромбічні елементи, що асоціюють з родючістю, врожаєм, достатком.
Васюк Валентина Леонідівна – доцент кафедри -вдягла на захід власну сорочку, яка презентує сучасний варіант традиційної кіцмансько-вижницької – з деревом життя (див. опис вище). Розкішна квіткова вишивка, виконана бісером-рубкою, виконана в традиційних теплих кольорах.
Васюк Валентина Леонідівна – доцент кафедри – у родинному сучасному стилізованому костюмі, виконаному у традиціях вишиванок з Глибоцького району. Віночки з квітковими мотивами, доповнені оздобленням шовком у техніці лічильної гладі та вирізуванням. Стрій доповнено крайкою та буковинською тайстрою.
Сенюк Богдана Петрівна – доцент кафедри – вишиванка періоду 50-60х років, Кіцманщина. Композиція на рукавах символізує собою дерево життя, основа якого – коріння роду, предків; стебло і паростки – теперішнє покоління, матеріальний світ, та верхівка – світ духовний. Сорочка виконана дрібним колотим бісером , вишивка доповнена широкими циркованими шовком манжетами, основним мотивом на яких є виноград: символ достатку, який дуже шанували на Буковині.
Колоскова Раїса Павлівна – ст. лаборант кафедри – вишиванка кін.ХІХ-поч. ХХ століття, бессарабські райони Чернівецької області . Сорочка традиційна, має чітке зонування на фрагменти, які символізують світи предків (коричнева частина), матеріальний світ (яскрава середня смуга) та життя духовне (верх рукавів). Виконана вовняною та бавовняною ниткою (кручені шви, кафасор) та металізованою ниткою (сухозолото-сухосрібло – ланцюжковий шов). Такі сорочки вдягали заможні ґаздині в поважному віці, берегині роду.
Окіпняк Ірина Вікторівна – доцент кафедри – підтримала ініціативу щодо колективного фото у буковинській сорочці з бісерним деревом життя . Композиція на рукавах символізує собою дерево життя, основа якого – коріння роду, предків; стебло і паростки – теперішнє покоління, матеріальний світ, та верхівка – світ духовний. Сорочка виконана дрібним колотим бісером , вишивка доповнена широкими циркованими шовком манжетами, основним мотивом на яких є троянда, символ любові і жіночності.
Окіпняк Ірина Вікторівна – доцент кафедри – фото у гуцульській класичній сорочці 50-60 х років, виконаній низинкою. Сорочки такого плану мають в своїй основі темний (переважно чорний) колір, який символізує землю, зорану ниву; на ній яскравими барвами зацвітають всіма кольорами орнаментальні стилізовані елементи (на даній сорочці – мотив «пчілки, квітки»), мов квіти під час швидкоплинного гірського літа.
Лукашевич Інна Василівна – доцент кафедри – відвідала захід із родинною автентичною сорочкою з Новоселицького району, котра дісталася їй у спадок від прабабусі (вишито на весілля доньки). Додільна столітня колоритна сорочка, вишита хрестиком на домотканому полотні, виконана квітковим мотивом та доповнена виноградною лозою, на фоні контрастних жовтогарячих геометричних елементів, характерних для буковинської сорочки (ляпанка), символізує собою жіночність, достаток та материнство.
Лукашевич Інна Василівна – доцент кафедри – у сорочці з Покуття (Городенківщина), орієнтовно міжвоєнного періоду. Виконана бавовняними та шовковими нитками у техніці низинки, сорочка містить велику кількість ромбічних (достаток) та хрестоподібних (віра, оберіг) символів.
Бачук-Понич Наталя Володимирівна – доцент кафедри – у автентичній сорочці з Кіцманщини, яка передана їй у спадок від матері. Розкішне дерево життя, вишите за всіма канонами подібної композиції дрібним бісером, доповнене манжетами з цирком, виконаною шовком.
Бачук-Понич Наталя Володимирівна – доцент кафедри – у традиційній сорочці 1920-30-х років із Заставнівщини, виконана лічильною гладдю та крученими швами. Товстою бавовняною ниткою. Композиція – традиційне для Буковини дерево життя.
Микитюк Оксана Павлівна –доцент кафедри – (на загальному фото) у традиційній буковинській сорочці з бісерним деревом життя. Сорочка виконана у 30-40х роках дрібним колотим бісером, вишивка доповнена широкими циркованими шовком манжетами, основним мотивом на яких є троянда, символ любові та жіночності.
Микитюк Оксана Павлівна – доцент кафедри – у сорочці з Косівського району Івано-Франківської області, періоду 30-40 років. Сорочка вишита низинкою, бавовняними нитками та подекуди – шовком, із таким ступенем заповнення візерунком рукавів використовувалася виключно як парадна, зачасу – весільна.
Мікулець Людмила Вікторівна – асистент кафедри – у святковій сорочці Глибоцького району початку ХХ століття. Рукави сорочки оздоблені традиційно, візерунком з 3 частин. Верхня (духовний світ) – крученими швами у вигляді стилізованих пташечок та оздоблена найдрібнішим бісером; середня – світ матеріальний – білим кольором (Виколи, рахункові шви) , нижня – органічне продовження вниз елементів верхньої частини рукава.
Волошинська Катерина Олександрівна – асистент кафедри – у святковій сорочці з Путильщини, австрійський період. Сорочка виконана лічильними швами, штапівкою, елементи заповненні гладдю і декоровані дрібним колотим бісером. Символіка даної осрочки надзвичайна: круглі колесоподібні символи символізують сонце і з ним – саме життя, а восьмигранні зірки – оберіг жіночності.
Волошинська Катерина Олександрівна – асистент кафедри – у давній сорочці з Заставнівщини. На ній – стилізоване дерево життя, виконане рахунковими швами, штапівкою; гарно декороване дрібним круглим бісером.
Абашкіна Тамара Олександрівна – технічний співробітник кафедри – представляє класичну сорочку з Путильщини періоду 70-х років. Яскраві стилізовані квіткові мотиви виконані косим хрестиком, у середній частині рукава формують дерево життя. Сорочка змережана вручну.
Абашкіна Тамара Олександрівна – технічний співробітник кафедри – у неймовірній сорочці міжвоєнного періоду з Заставнівщини, виконаній вовною вишневого кольору у техніці кручених швів. Витримано всі традиційні елементи: трьох частинну композицію рукава та орнаментальну символіку середньої його частини.
