Упродовж 6-7 березня на кафедрі суспільних наук та українознавства відбулися Шевченківські читання «Українознавчі виміри творчості Великого Кобзаря»,
у яких взяли участь студенти І курсу медичного факультету №1 – 7 і 8 групи (організатор – доцент кафедри суспільних наук та українознавства Алла Ткач).
Своєрідним лейтмотивом такого заходу стали слова академіка Івана Дзюби: «Шевченко – як явище велике й вічно живе – невичерпний, нескінченний і незупинний. Волею історії його ототожнено з Україною… Шевченка розуміємо настільки, наскільки розуміємо себе, свій час і Українську державу в нім. І наша доба, як і кожна попередня, прагне наблизитись до розуміння Шевченка. Та, щоб краще збагнути його як нашого сучасника, треба повніше збагнути його як сучасника людей, проблем, суспільства ХІХ ст. Шевченко сам приходить у наш час. Проте й ми повинні йти в його добу. Тільки так між нами і ним глибшатиме взаєморозуміння».
Учасники читань окреслили цікаву тематику доповідей, пов’язану із життям Тараса Шевченка; закцентували увагу на сучасному прочитанні та розумінні творчого доробку великого поета; звучали роздуми над тим, ким би Шевченко був сьогодні: яскравим політиком чи відомим науковцем, глибоким письменником чи вчителем-словесником, неперевершеним художником чи мудрим філософом, і чи почули б його Слово та зрозуміли ми, українці ХХІ століття? Студенти продемонстрували високий рівень своєї творчості: декламаторська майстерність, мовна та сценічна культура допомогли ще яскравіше представити культурну спадщину Кобзаря. Зворушливо звучала поезія Т. Шевченка українською, англійською та румунською мовами.
205-літній ювілей великого пророка нашого народу Тараса Шевченка не обмежується часовими кордонами. Це міст між минулим і сучасністю. Переконані, саме Шевченковим словом можна якнайточніше передати незрадливу любов до своєї Батьківщини та рідного народу.
У ході заходу всі присутні мали можливість ще ближче пізнати літературну спадщину та філософські роздуми Великого Кобзаря для сьогодення.
