25 травня співробітники кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я та студенти БДМУ провели засідання «круглого столу» приурочене Всесвітньому дню боротьби з захворюваннями щитоподібної залози.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) серед ендокринних порушень, захворювання щитоподібної залози посідають друге місце після цукрового діабету. Статистика свідчить, що 2 мільярди жителів Землі вживають недостатню кількість йоду, у 740 мільйонів збільшена щитоподібна залоза. Приріст кількості захворювань щитоподібної залози у світі становить 5% на рік.
Серед можливих причин розвитку тиреоїдних патологій можна в першу чергу виділити погане екологічне оточення, нестачу вмісту йоду в раціоні харчування, а також генетичні порушення.
За даними ВООЗ рекомендована щоденна норма йоду для дорослої людини становить – 150 мкг, вагітним жінкам – 200 мкг.
Як зазначають організатори «круглого столу”, на сьогодні найбільш інформативним лабораторним методом визначення концентрації тиреоїдних гормонів у крові є імуноферментний аналіз. Сучасні методи оцінки, структури щитоподібної залози також передбачають УЗД, МРТ, термографію і сцинтиграфію.
Найкраща профілактика захворювань щитоподібної залози – це здоровий спосіб життя, який повинен включати повноцінне харчування, вживання багатих на йод продуктів (обов’язковими є морепродукти, огірки, фініки, йодована сіль); уникнення стресових ситуацій; відмова від шкідливих звичок, які призводять до інтоксикації організму.
Такий підхід до організації повсякденного життя дозволить попередити безліч поширених на сьогодні захворювань, у тому числі і захворювання щитоподібної залози.
