Приєднуйся

БДМУ в FacebookБДМУ на TwitterБДМУ на YouTube Пдписатись на Новини

Дні народження

18 липня
Бамбуляк А.В.
Мураль А.С.
Перебийніс П.П.
Ткачук М.М.

19 липня
Ісламова І.Р.
Андрійчук Д.Р.
Васильченко І.А.
Волянюк П.М.
Мігай М.Г.
Мельничук Л.В.
Мотрюк Н.Г.
Сокольник С.О.
Усатий В.В.
Чернікова Г.М.
Шандрюк М.І.

20 липня
Ілюк І.І.
Бодяка В.Ю.
Гречко С.І.
Карвацька Н.С.
Марфіна З.М.
Піщальник В.А.
Семененко С.Б.
Ступницька Г.Я.

21 липня

Іванова І.І.
Манчул Б.В.
Мунтян В.П.
Полякова Т.В.

22 липня
Шумко Г.І.

23 липня
Губка І.Г.
Максим'юк В.В.
Мандзюк Т.Б.
Пестовська Т.В.
Сідоряк О.М.

24 липня
Єрошенко Л.І.
Говорнян С.Л.
Мельник І.В.

25 липня
Дейнека С.Є.
Каспрук Н.М.
Колесник В.В.
Кузнєцова О.В.

26 липня
Гармидер Л.Г.
Підвисоцька Н.І.
Шахова О.О.

27 липня
Левандовський Р.А.

28 липня
Васильєва Н.В.
Лукаш І.В.
Навчук Г.В.
Потачевська М.М.

29 липня
Брагар В.П.
Вакарюк О.Р.
Підвербецька А.В.

30 липня
Ішков М.О.
Білокопита Г.М.
Двірничук В.І.
Корольова Л.М.
Майкан А.І.
Маковійчук І.В.
Павел К.І.
Паламар В.Д.

31 липня
Волошин В.Л.
Гарасим І.В.
Данелюк І.Д.
Нагірняк В.М.

З трьох медичних навчальних закладів обрали БДМУ

Середа, 11 липня 2018 15:17

Завтра в БДМУ розпочнеться прийом заяв та документів на денну і заочну форми навчання для здобуття ступенів магістра та бакалавра, а також молодшого спеціаліста на основі повної загальної середньої освіти.

 

В переддень початку подачі документів пропонуємо вашій увазі враження мами випускниці 2018 року Марини Коротчук про навчання в нашому навчальному закладі та загалом про вибір професії лікаря. Про навчання доньки в БДМУ – Тетяна Коротчук – вчитель початкових класів, філолог. (Кам'янка, Рівненська обл., Березнівський р-н).

Пані Тетяно, це перший лікар у вашій родині. Чому обрали саме цю професію? Чи не було бажання щоб дитина продовжувала вашу справу?

Так, Марина стане першим лікарем в нашій родині. Вже звичним стало в нашій родині з покоління в покоління передавати знання дітям, тобто навчати, тому батьки настояли на виборі професії вчителя, хоча, зізнаюся, в душі хотіла стати лікарем. Марина ж, з першого класу твердо заявила, що буде тільки лікарем і її вибір жодного разу не змінювався. Ми не стали перечити, адже бачили, що бажання було щирим і сильним.

Як обирали виш і чи задоволені навчанням саме в БДМУ?

Виш обирали ретельно, читали багато відгуків про медичні університети на різних форумах та сайтах. Вагалися між 3-ма: Київським національним медичним університетом імені О. О. Богомольця, Вінницьким національним медичним університетом імені Миколи Пирогова та Буковинським державним медичним університетом.

У кожне місто ми їздили подавати документи особисто, адже на той час ще не було електронної подачі. І хочеться відмітити, що відношення приймальної комісії до абітурфєнтів в Чернівцях було найкращим і проведення прийому було надзвичайно організованим.

Коли прийшли результати з приводу зарахування, ми одночасно вступили на державне замовлення до двох медичних вишів, але вагань не було зовсім – їдемо в БДМУ. Вибір був очевидним, адже нас настільки зачарувало саме місто, люди, краса природи, нові корпуси університету та хороші відгуки про нього.

Про те, чи задоволена Марина навчанням, можу сказати на 100% – «Так!». Вона за час перебування в стінах університету змогла не тільки багато чому навчитися, але й реалізувати себе в багатьох напрямках, окрім медицини. Ще одним пріоритетом при виборі навчального закладу – була наявність при університеті палацу «Академічний». Марина з дитинства захоплювалася співом і дуже хвилювалася, що, вступивши до вузу, про захоплення доведеться забути.

Але, на щастя, попри навчання себе можна зайняти в різноманітних студіях та гуртках, і Марина цьому невимовно зраділа. Спочатку ми з татом дещо хвилювалися, чи не буде це заважати навчанню, адже в медичному університеті потрібно використовувати час на навчання не лише під час пар, а і поза парами, адже матеріалу дуже багато! Та, як ми пізніше зрозуміли, це не тільки не заважало, а ще й допомагало доньці навчатися, бо допомагало їй відволіктися, відпочити, задовольнити свої естетичні потреби і зі «свіжою» головою знову готуватися до пар. Як ми вже дізналися пізніше, Марина займалася ще й в народному аматорському студентському театрі, до речі, єдиному в Україні серед медичних навчальних закладів. Це допомогло їй в подальшому вільно почувати себе серед будь-якої аудиторії, не бояться запитань, чітко формулювати та висловлювати свою думку.

Основні досягнення вашої дитини під час навчання? З якими труднощами довелося зіштовхнутися?

Основними досягненнями моєї доньки за період навчання в університеті, я вважаю, можливість поїхати на 2-місячну практику в Німеччину, м. Любек. Ми були неймовірно раді за Марину, дізнавшись, що вона пройшла конкурс німецькою мовою, яку вчила тільки рік.

Це дуже добре, що університет надає студентам таку можливість поїхати на стажування за кордон: нові практичні навички, нові знання, знайомства і стимул розвиватися і вчитися ще більше.

Крім закордонної практики, були перемоги і в мистецьких конкурсах і фестивалях, як в Україні, так і за кордоном (Словаччина, Румунія).

Великим досягненням є громадська і благодійна діяльність. Адже не раз ми чули, що наші діти їздили в різні інтернати, лікарні, будинки дитини, будинок для людей похилого віку з концертами і подарунками, щоб лікувати не тільки тіло, а й душу людей.

Багато вражень Марина отримала від перебування на наукових конференціях і самій підготовці до них. Цікаві випадки при лікуванні пацієнтів, новітні технології, соціальні опитування з приводу атипових проявів різних захворювань ( декілька з опитувальників заповнювали і ми з татом). Але, звісно ж, це все робилося під чітким керівництвом викладачів університету, які завжди були готові допомогти з приводу будь-якого питання.

Не можемо сказати, що навчання було легким. Труднощів, повірте, було достатньо. Великі об’єми домашнього завдання, самостійних робіт, оцінки були не тільки «5» ,були і «2». Але Марина нам завжди казала, що не можна всього знати на «5», особливо фізики. Важко було і через далеку дорогу додому, хоча , за 6 років 400 кілометрів вже не здаються такими далекими.

Яким бачите майбутнє дитини: лікар в Україні чи лікар за кордоном?

У такий тяжкий для України час, важко говорити про майбутнє лікаря. Йдуть зміни, реформи, а ми можемо поки тільки сподіватися на краще. Як і кожна мама, я сподіваюся на те, що дитина буде поруч і працюватиме в Україні, вона і сама цього дуже хоче. Як на мене, Україна потребує молодих, амбіційних лікарів, сподіваюся наша держава це зрозуміє і надасть їм відповідні можливості та умови для розвитку та плідної праці.

Наразі розпочинається вступна кампанія. Що порадите батьки вступників і чи рекомендуєте БДМУ як один з кращих медичних вишів країни?

Батькам вступників можу порадити більше прислухатися до своїх дітей і враховувати їхню думку, а, вступивши до вишу, вчитися, а не шукати обхідних шляхів, а головне, любити те, що робиш! Для моєї доньки БДМУ став місцем неймовірних вражень, знань та любові.

За інтерв’ю подякувала: Оксана Оліник, головний куратор медичного факультету №1

Прочитано 528 разів