Приєднуйся

БДМУ в FacebookБДМУ на TwitterБДМУ на YouTube Пдписатись на Новини

Дні народження

22 жовтня
Камінський М.К.
Кшановська Г.І.
Окіпняк І.В.

23 жовтня

Меренюк Н.І.
Польовий В.П.

24 жовтня

Аніпко Ю.Ю.
Білоус І.І.
Міщенчук В.В.

25 жовтня
Борейко Л.Д.
Гараніна Т.С.
Дмитренко Р.Р.
Любіна Л.А.

26 жовтня
Андрусяк О.І.
Сліжук Ю.В.
Угренюк Л.В.
Яремчук О.Б.

27 жовтня
Ілащук Т.О.

28 жовтня
Недокіс Т.І.

29 жовтня
Апетроає П.Г.
Верега О.Г.
Назимок Є.В.
Печеряга С.В.
Руснак-Каушанська О.В.
Цеона А.І.

30 жовтня
Лобач Г.Д.
Сокольник С.В.

31 жовтня
Асташин С.Б.
Каліновська І.В.
Шутак Л.Б.

1 листопада
Адажій А.А.
Гідор В.Д.
Макар Б.Г.
Мороз А.В.

2 листопада
Петринич В.В.
Ротар В.І.

3 листопада
Березовський А.В.
Гвоздецька-Полянська С.І.
Медуха Н.В.
Товкач Ю.В.

4 листопада
Ільчишин Т.І.
Гординська Р.П.
Гресько М.Д.

5 листопада
Лупашку Н.В.
Опалка М.В.
Орновицький Д.І.
Рогач Т.І.

6 листопада
Василик М.Г.

7 листопада
Білоус В.І.
Овчаренко О.Г.
Слободян К.В.
Томка І.Є.

В БДМУ стартувала конференція про вікові та хронобіологічні аспекти медицини і фармації

П'ятниця, 05 жовтня 2018 19:17

Упродовж 4-5 жовтня на базі нашого університету проводиться науково-практична конференція з міжнародною участю «Вікові та хронобіологічні аспекти медицини і фармації». Даний захід зібрав фахівців різних галузей медицини й фармації, відданих шляхетній справі охорони здоров’я та розвитку вітчизняної науки.

 

На конференції представлені цікаві доповіді з хрономедицини і геронтології, хронобіології й хронофармакології, що сприятиме подальшому розвитку вітчизняної хронотерапії на підставі вивчення циклічних ритмів. Це чудова нагода для спеціалістів і науковців обмінятися досвідом, новими напрацюваннями, досягненнями та відкриттями.

Маємо надію, що конференція стане вагомим внеском у розвиток пріоритетної для України галузі охорони здоров’я та підвищення якості надання медичних послуг населенню.

Учасники конференції мають непересічну можливість підвищити свій професійний рівень для самореалізації у науковій та практичній площинах, знайти нові знайомства й обмінятися досвідом у проведенні наукових досліджень.

Зауважимо, що стійке зростання числа літніх людей в структурі народонаселення світу повинно зумовити формування нових уявлень про старість і роль людей похилого віку у соціальному розвитку. Старше покоління – золотий фонд, скарбниця досвіду та знань для молодого покоління. Саме люди похилого віку свого часу створювали той світ, в якому зараз всі живуть. Шанування старості в своїй основі має повагу та уважність до людини, її потреб та віку. Без шанобливого ставлення до старшого покоління не можна говорити про високу культуру та духовний розвиток народу.

Сучасні наукові погляди на старість і старіння полягають у сприянні адаптації до нового етапу життєвого шляху, формуванні оптимістичного ставлення до нових життєвих обставин, максимальному застосуванні позитивних аспектів наявного досвіду та зосередженні на улюблених видах діяльності. Старість не повинна стати для людини тяжкою ношею, а має бути повноцінним періодом життя.

Духовні цінності завжди були, є й будуть найважливішим пріоритетом у вихованні світогляду людини. І лише тоді, коли цей баланс порушується, настає криза, що призводить до духовного, морального й культурного падіння з відповідними його наслідками. Пам’ятаймо, що рівень уваги до людей похилого віку – важливий індикатор людських рис і рівня цивілізованості всього суспільства.

Матеріал підготували: д.мед.н., професор Булик Р.Є. – завідувач кафедри медичної біології та генетики та Тимчук К.Ю. – асистент кафедри медичної біології та генетики

Прочитано 99 разів