Ліна Костенко – видатна постать української літератури, чия творчість і життєва позиція стали символом незламності духу нації.
Її 95-річчя – це не лише ювілей, а й можливість зупинитися й замислитися над неоціненним внеском, який вона зробила у формування української літератури та культурної свідомості.
Народжена у складний для України час, Ліна Костенко пройшла шлях від ранніх літературних пошуків до становлення одного з головних голосів нації. Її твори відзначаються поетичною силою, вишуканою образністю та глибоким людським змістом. У творчості поетеси поєднуються класичні традиції з новаторськими підходами, що дозволило їй створити унікальний літературний простір, в якому кожне слово має вагоме значення.
Ліна Костенко завжди була не просто митцем, а й мислителем, який через поезію висловлював своє ставлення до історії, політики та сучасності. Її поетичний світ наповнений образами свободи, краси та стійкості перед обличчям труднощів. Твори поетеси стали символом українського духу, адже в них ідеться про любов до рідної землі, про боротьбу за правду та гідність. Так, роман «Маруся Чурай» став знаковим твором, що не лише відродив історичну пам’ять, а й надихнув нові покоління на пошуки власного «я» в контексті української національної ідентичності.
Не менш важливим є і громадянський аспект творчості Ліни Костенко. Протягом усієї своєї літературної кар’єри вона виступала за свободу слова, права людини та культурну автономію. Її вірші та есе часто містять тонке, але рішуче осудження неправди, репресій та зневаги до людської гідності. Саме завдяки такій позиції її творчість отримала статус морального орієнтиру в часи соціальних і політичних випробувань.
Нині творчість Ліни Костенко надихає не тільки поетів та письменників, а й широкі верстви суспільства, що шукають відповіді на питання сучасності через призму минулого. Її поезія – це міст між поколіннями, який допомагає зберегти і передати культуру, традиції та світогляд українського народу. Вона вчить нас, що слово має силу змінювати світ, що творчість може бути як зброєю, так і дзеркалом душі нації..
95-річчя Ліни Костенко – це не просто дата. Це символ невичерпного джерела мудрості, краси й сили, яке надихає українців на нові звершення. В цей особливий час важливо вшанувати її спадщину, відзначити той величезний внесок, який вона зробила у розвиток культури та літератури, і передати ці цінності майбутнім поколінням. Її творчість залишається актуальною незалежно від часу – вона завжди говорить про вічні питання правди, свободи та людської гідності.
На кафедрі суспільних наук та українознавства долучилися до відзначення славного ювілею неперевершеної Ліни Костенко. Так, студенти читали її всеосяжну поезію, ділилися роздумами про її внесок у розвиток української культури та літератури тощо. Для студентів стоматологічного факультету (1 – 3 групи) прочитано лекцію на тему: «Життя іде і все без коректур» (організатор – доцент Лариса ШУТАК). У ході лекції йшлося про основні віхи життя відомої поетеси, про її сучасну поезію і незмінну патріотичну позицію. Зазначалося також, що у періоди кризи культура та мистецтво стають ключовими елементами підтримки нації, а слово Ліни Костенко не перестає надихати не лише поетів, а й звичайних людей, відкриваючи шлях до внутрішньої сили та спільної надії. Вона демонструє, що поезія може бути мостом між поколіннями, зберігати духовність та допомагати зберегти унікальну ідентичність українського народу в умовах війни. Під час лекції студенти декламували сучасну поезію Ліни Костенко.
Ліна Костенко – це не лише видатна поетеса, але й символ національного відродження та незламного прагнення до істини. Її 95-річчя нагадує про те, що мистецтво може об’єднувати людей, надихати на великі справи і давати надію навіть у найскладніші часи. Сьогодні, як ніколи, важливо пам’ятати про силу слова та красу душі, яку вона втілила у своїх творах, і прагнути до тих ідеалів, які вона презентує.
