• Українська
  • English
Анатомо-фізіологічні особливості систем органів у дітей, що найбільш часто підлягають злоякісним ураженням
що найбільш часто підлягають злоякісним ураженням

Анатомо-фізіологічні особливості систем органів у дітей, що найбільш часто підлягають злоякісним ураженням

По всьому світу відзначається

значне зростання кількості онкологічних захворювань, в тому числі серед дітей. Дитяча онкологія – та галузь медицини, яка робить досить успішні спроби протистояти сумній тенденції.

Протікання дитячого онкологічного захворювання має деякі відмінності. Так, злоякісний процес в дитячому віці більш агресивний, бурхливо розвивається, проявляє себе яскравими симптомами, на відміну від дорослих, у яких тривале захворювання протікає з мізерними симптомами або взагалі безсимптомно. Однак ця якість в дитячій онкології відноситься скоріше до позитивних, так як дозволяє раніше діагностувати захворювання і почати лікування. При цьому, незважаючи на свій незавершений розвиток, імунна система дитини краще справляється з хворобою. Таким чином, відмінність дитячої онкології від дорослої в тому, що пухлинні хвороби у діток протікають важче, але краще піддаються терапії, ніж у дорослих.

У дітей виявляються різноманітні доброякісні та злоякісні новоутворення, які розвиваються з різноманітних тканин у тому числі і ембріональних. В ряді випадків виявляються вроджені пухлини, які формуються вже у внутрішньоутробному періоді, наприклад, вроджений рак печінки на фоні внутрішньоутробного вірусного гепатиту В. Як і у дорослих поруч з пухлинами у дитячій онкології традиційно розглядаються пухлиноподібні процесі, багато з яких відносяться до групи тератом.

Особливості пухлин дитячого віку:

1. Основними пухлинами дитячого віку є дизонтогенетичні пухлини (тератобластоми).

2. Злоякісні пухлини у дітей зустрічаються рідше ніж у дорослих.

3. Неепітеліальні пухлини у дітей превалюють над епітеліальними.

4. У дитячому віці зустрічаються незрілі пухлини, які здатні до дозрівання (реверсії).

В структурі дитячої захворюваності 27.2% складають злоякісні новоутворення кровотворної тканини (С91-С95), 17.8% – злоякісні новоутворення лімфоїдної тканини (С81-88), 15.7% – головного мозку (С71) та 6.8% і 6.5% – злоякісні новоутворення заочеревинного простору (С45-С49) та кісток (С40-С41) відповідно. З огляду на це знання анатомо-фізіологічних особливостей цих систем органів важко переоцінити.

Необхідно пам’ятати, що м’язові волокна в новонароджених тонші, ніж у дорослих. Вони мають добре розвинену інтерстиціальну тканину, багаті на саркоплазму, але містять мало міофібрил. М’язові волокна в дітей короткі й ніжні, бліді, мають слабко виражену посмугованість. У них міститься менше, ніж у дорослих, скоротливих білків – міозину й актину, вони більш еластичні, краще розтягуються, збільшуючись у 2 рази порівняно зі своєю початковою довжиною.

У м’язах дітей міститься мало неорганічних речовин і міоглобіну, але багато води.

Для новонароджених і дітей перших місяців життя характерний значний гіпертонус м’язів. Це зумовлено переважанням функціональної активності палідарної системи над стріарною. Гіпертонус м’язів-згиначів на верхніх кінцівках утримується до 2-3-місячного віку, а на нижніх – до 3-4-місячного.

Кісткова тканина містить більше води й значно менше мінеральних речовин. Тому кістки в дітей раннього віку еластичніші й менш ламкі, ніж у дорослих. Завдяки цьому діти перших років життя часто переносять травми, і навіть значні, без переломів кісток. Окістя товсте, функціонально активне, тому переломи найчастіше бувають без розриву окістя, тобто за типом зеленої гілки.

Кістки черепа в новонароджених балотують, оскільки відкриті сагітальний, вінцевий і лямбдоподібний шви. Бічні тім’ячка в доношених новонароджених закриті. Заднє тім’ячко буває відкритим у 25 % новонароджених і закривається не пізніше 2-го місяця життя. Переднє тім’ячко завжди відкрите і закривається до 1-1,5-річного віку.

Зуби в дітей прорізуються, починаючи з 6-місячного віку, коли з’являються два нижні центральні різці. У віці 8 міс – два верхні центральні різці, у 10 міс – два верхні латеральні різці і на 12-му місяці життя прорізуються два нижні латеральні різці. Протягом 2-го року життя з’являються ще 12 молочних зубів. Послідовно прорізуються перші молочні моляри (у віці 12-16 міс), за ними ікла (у віці 17-20 міс) і останніми – другі молочні моляри (у віці 21-24 міс). Таким чином, у 2-річному віці закінчується процес прорізування молочних зубів; на цей час діти мають по 20 зубів.

Хребет у новонароджених і дітей перших місяців життя прямий і не має фізіологічних вигинів. У віці 2-3 міс формується шийний лордоз, оскільки дитина починає тримати голову. У віці 6-7 міс утворюється грудний кіфоз і дитина починає сидіти.

Нервова система також має ряд особливостей, зокрема пірамідні клітини головного мозку не мають властивої їм форми, у них відсутній пігмент, спостерігається недорозвиненість дендритів у нервових клітинах, центри кори не сформовані, кора набуває цитоархітектоніки, що властива дорослим, до 1-2-річного віку, у новонароджених півкулі розвинені слабо, сформовані лише основні борозни, які мають малу висоту й глибину; при народженні скронева частка розвинена найкраще; мозкова тканина дуже багата на воду, тому легко розвиваються набряки; сіра речовина погано диференційована від білої.

Спинний мозок більш зрілий, ніж головний, з віком збільшується тільки кількість нервових клітин, відносно довший, повністю заповнює спинний канал до 5-го місяця внутрішньо-утробного розвитку.

Периферичні нерви мають мало мієлінізованих волокон (першими мієлінізуються аферентні волокна, потім еферентні), внутрішньочерепні нерви мієлінізуються до 3-місячного віку, більшість периферичних нервів мієлінізуються у віці до 3 років, канатики білої речовини – до 4-7 років.

Аналізатори:

– зоровий – до 2-3 місячного віку спостерігається фізіологічна світлобоязнь, фізіологічний ністагм, фізіологічна далекозорість, більша широта акомодації; з 6 місячного віку дитина розрізняє кольори;

– слуховий – сприйняття звуків у новонароджених знижене, оскільки барабанна порожнина заповнена повітрям; з 2-місячного віку дитина диференціює звуки; з 7-8 міс життя відбувається координація слухового та зорового аналізаторів;

– нюховий – у новонароджених знижений поріг чутливості, сприймає тільки сильні запахи; починаючи з 4-місячного віку дитина диференціює декілька запахів;

– смаковий – у новонароджених ширше рецепторне поле і вищий поріг чутливості; з 3 міс життя дитина диференціює декілька смакових відчуттів; тонкі смакові відчуття вдосконалюються в молодшому шкільному віці.

Чутливість:

– тактильна – визначається з 7-го місяця внутрішньоутробного періоду, краще розвинена на обличчі, підошвах, кистях;

– температурна – вищий поріг чутливості; дитина краще сприймає холод;

– больова – розвинена слабко; формується до 6-го дня після народження, має найбільший поріг;

– глибока (вібраційна, м’язово-суглобова чутливість, відчуття тиску, ваги) – формується до 2 років життя.

Вегетативна нервова система характеризується тим, що її обидва відділи функціонують з моменту народження; у крові новонароджених переважає норадреналін; з віком відбувається перехід від генералізованих вегетативних реакцій до локальних, спеціалізованих реакцій; з 3- до 7-місячного віку переважає парасимпатична нервова система.

Не менш важливо знати етапи кровотворення у внутрішньоутробний період 3-6-й тиждень – кровотворення в жовтковому мішку (утворення примітивних еритробластів).

6-й тиждень – 5-й місяць – печінкове кровотворення (утворення еритроїдних клітин, нейтрофілів, мегакаріоцитів) з поступовим згасанням наприкінці внутрішньоутробного періоду.

12-й тиждень – 5-й місяць – печінково-селезінкове кровотворення (у селезінці утворюються лімфоцити та моноцити).

З 4-го місяця починається кістковомозкове кровотворення, яке до кінця вутрішньоутробного періоду і протягом усього життя стає основним.

У новонародженого гемопоез здійснюється в червоному кістковому мозку всіх кісток. Після 4-річного віку червоний кістковий мозок поступово перетворюється на жовтий. У віці 12-15 років кровотворення зберігається тільки в кістковому мозку плоских кісток, ребер, тілах хребців, проксимальних кінцях плеча, передпліччя, стегнової кістки. У дітей раннього віку відзначається функціональна лабільність кровотворної системи. Під впливом несприятливих факторів можливе повернення до ембріонального типу кровотворення з появою в кістковому мозку мієлоїдної та лімфоїдної метаплазії.

Таким чином вирішальне значення у якісному лікування і одужанні більшості злоякісних новоутворень у дітей пов’язані із підвищенням рівня знань первинної ланки – своєчасної, тобто ранньої, діагностики, що неможливо без базових знань анатомо-фізіологічних особливостей систем органів.

Матеріал підготували: проф. кафедри анатомії людини ім. М.Г. Туркевича Кривецький В.В., ас. Попелюк О.-М.В.

Корисно знати