ТРЕНІНГ. В рамках ІІ Симпозіуму “Студентське самоврядування як один з елементів розвитку громадянського суспільства” було проведено психологічні тренінги для учасників симпозіуму.
Проректор з науково-педагогічної роботи та виховання, доцент Ніна Зорій, завідувач кафедри психології та соціології БДМУ прочитала студентам лекцію “Комунікація в міжособистісних стосунках”. Після настановчої лекції представники студентського самоврядування вишів мали можливість відвідати психологічні тренінги, які провели викладачі кафедри Вікторія Осипенко та Оксана Пендерецька, психологи-консультанти медико-психологічного центру університету.
Викладач Вікторія Осипенко провела тренінг “Лідерство як соціальний атом”, під час якого використовувались елементи вчення Дж. Леві Морено, автора соціометричного методу. Так як центральними категоріями соціометрії є: соціальний атом, теле та соціоматриця, учасники групи намагалися знайти місце і виділити основні функції студентського лідера як соціального атому. При виконанні завдань студенти, використовували різні типи побудови соціоматриці – самостійно розкривали їхні переваги і недоліки, досліджували психологічні фактори взаємин між людьми, насамперед, мотиви їх діяльності, симпатії, антипатії тощо.
Експериментуючи з видами взаємодії, учасники спробували проаналізувати групову динаміку і прийняття групового рішення, відтворили інфраструктуру своєї робочої групи.
Викладач Оксана Пендерецька провела зі студентами тренінг “Мистецтво публічного виступу”. Дане тренінгове заняття включало розгляд питань психологічних особливостей ораторського виступу. Чи доцільно сьогодні вивчати психологію публічного виступу? Однозначно, так. Адже зростає культурно-просвітницький потенціал народу. Україна вступає до європейської та світової співдружності як рівноправний партнер, а тому загострюється проблема формування високоосвічених фахівців.
Оксана Михайлівна акцентувала увагу групи на проблемі страху, що виникає перед публічним виступом і як його подолати. Учасники групи ділилися власним досвідом, обговорювали несприятливі наслідки неуспішного виступу, що випливає зі страху невдачі в очах своїх колег, страхів перед аудиторією чи, власне, перед виступом у якості студентських лідерів тощо. Студентам у формі гри була надана можливість спробувати підготувати і здійснити невеличкий виступ, що висвітлило проблему кожного з учасників, після чого знову відбулося обговорення. Отже, лідери студентського середовища в невимушеній і безпечній формі отримали можливість розібратися з психологічними особливості мистецтва публічного виступу.
