Студенти медико-фармацевтичного факультету відвідали виставку, присвячену Дню памʼяті Чорнобильської катастрофи, організовану бібліотекою БДМУ.
26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалася хмара радіоактивного пилу.
З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня.
Памʼятаємо!
Чорнобильська катастрофа. 40 років потому…
26 квітня 2026 року виповнюється 40 років, як сталася аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, через яку змінилося життя понад 100 тисяч жителів Прип’яті, Чорнобиля та навколишніх сіл. Їхні оселі опинилися у зоні відчуження через небезпечне забруднення радіонуклідами своїх домівок і навколишньої території.
Напередодні, 23 квітня 2026 року на кафедрі фізіології ім.Я.Д.Кіршенблата була проведена інформаційна година «Чорнобильська катастрофа. 40 років потому…» за участі студентів 4 групи І курсу медико-психологічного факультету спеціальності «Терапія та реабілітація».
З презентацією перед учасниками заходу виступила Анастасія Шутко. Студентам розповіли про причини аварії на Чорнобильської АЄС, хронологію розвитку наступних подій, пов’язаних як із гасінням пожежі так і евакуацією населення. Підкреслено, що після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн. Історичні факти також довели, що Москва та керівництво УРСР від самого початку приховували факт аварії та її наслідки.
Окреме місце у презентацїї посіла розповідь студентки про долю свого дідуся – Іванченка Валентина Григоровича, медика-ліквідатора наслідків аварії, про наслідки впливу радіаційного випромінювання на стан його здоров’я…Було підкреслено, що за оцінками незалежних експертів 500 тисяч людей померли від радіації, а 30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців. Наводились й інші цифри сумної статистики наслідків катастрофи. За міжнародною шкалою ядерних подій (ІNES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.
Після виступу переглянуто та обговорено документальний фільм-розслідування «Чорнобиль. Точка часу».
Захід підготував доцент кафедри фізіології ім. Я.Д.Кіршенблата Віктор Гордієнко
Чорнобиль… 40 років потому…
Чорнобильський вітер по душах мете,
чорнобильський пил на роки опадає,
годинник життя безупинно іде,
лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам’ятає…
Сорок років тому, 26 квітня, о 01 годині 26 хвилин, на ІV енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася аварія, яка сколихнула всю планету. Чорнобиль назавжди увійшов в історію як страшна трагедія, найбільша екологічна катастрофа ХХ століття. Величезний викид радіації зробив це місто й територію навколо нього мертвою зоною, забруднив землю і ріки… Так звана «зона відчуження» стала для нас зоною національної трагедії, ще однієї в хронології духовного і фізичного знищення нації.
Спливають роки, все далі віддаляючи нас від тих страшних квітневих подій 1986 року, а «чорнобильський вітер і досі мете по наших душах», і біль не вщухає, і тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. Доземно схиляємо голови в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії: живими і передчасно померлими від радіаційного смерчу, а також теперішніми героями: персоналом ЧАЕС, енергетиками та рятувальниками. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації. З-поміж них були й медичні працівники, які одними з перших опинилися на місці, позначеному смертю і болем.
Чорнобильська катастрофа – одна з найбільших техногенних й екологічних катастроф в історії людства. Прикро, що через 40 років після аварії Чорнобиль знову опинився в зоні підвищеного ризику – цього разу через російську війну. Тепер світ живе з усвідомленням простої, але фундаментальної істини: ядерна безпека не має кордонів. Наслідки таких катастроф виходять далеко за межі однієї країни, а відповідальність за безпечне майбутнє є спільною, підтримуваною міжнародною спільнотою, зокрема ЄС.
З метою екологічного виховання, осмислення та усвідомлення масштабів трагічних подій, пробудження почуття відповідальності перед наступним поколінням, виховання глибокої поваги до людей, які віддали своє життя в ім’я майбутнього життя нації та людства, виховання небайдужості до минулого і майбутнього своєї держави, сприйняття загальнонародного болю, як особистого, студентам 4 – 6 груп І курсу стоматологічного факультету (спеціальність «Стоматологія», магістр) було прочитано просвітницьку міні-лекцію на тему: «Чорнобильська катастрофа та її наслідки, а зі студентами 1 групи І курсу медико-психологічного факультету (спеціальності «Медсестринство», бакалавр) проведено онлайн виховну годину-реквієм «Чорнобиль… 40 років потому…» » (організатор – Галина НАВЧУК, доцент кафедри суспільних наук та українознавства).
Не забуваймо, що подолання наслідків Чорнобильської катастрофи триватиме ще дуже довго. І щоб цей процес був ефективним потрібен мир і цілеспрямована діяльність держави.
До 40-х роковин Чорнобильської катастрофи
на кафедрі гігієни та екології 23.04.2026 p. було проведено науково-пізнавальний захід на тему: «Дзвони Чорнобиля: пам’ятаємо, вшановуємо, усвідомлюємо».
Захід відбувся в рамках спільного засідання студентських наукових гуртків кафедри «Профілактична медицина» та «Безпека життєдіяльності» за участю студентів спеціальності «Медицина».
Розпочав захід керівник наукового гуртка «Безпека життєдіяльності», професор Андрій Масікевич, який зауважив, що пам’ять про одну з наймасштабніших техногенних трагедій в історії людства вчить нас цінувати безпеку та людське життя. Він також підкреслив, що аварія на ЧАЕС назавжди змінила хід історії, ставши символом відповідальності людства за наслідки науково-технічного прогресу.
Керівник наукового гуртка «Профілактична медицина», доцент Оксана Кушнір наголосила, що роковини Чорнобильської катастрофи – не просто дата в календарі, а біль, який живе у долях мільйонів людей та запропонувала вшанувати пам’ять ліквідаторів ЧАЕС хвилиною мовчання.
Гуртківці представили цікаві доповіді. Студентка 10 групи 2 курсу Тараненко Марія представила увазі присутніх презентацію «Еволюція ядерної загрози: від внутрішньої катастрофи до зовнішнього терору», в якій висвітлила основні причини наслідків аварії на ЧАЕС та розповіла про нові виклики для безпеки атомної енергетики України в умовах повномасштабної військової агресії.
Керівник наукового гуртка «Безпека життєдіяльності», професор Андрій Масікевич, акцентував увагу студентів на актуальності наукових досліджень у сфері ядерної безпеки, ознайомив присутніх із дослідженнями науковців Буковини у галузі радіоекології, радіобіології, впливу радіонуклідів на довкілля та представив посібник «Радіоекологія».
Студентки 7 групи 2 курсу Березовська Ірина та Котєрєва Аліна час спільної презентації «Досвід Чорнобильської катастрофи: 40 років медичного моніторингу, переосмислення ядерної та медичної безпеки» висвітлили медичні наслідки Чорнобильської катастрофи, розповіли про ранні прояви впливу на здоров’я ліквідаторів великих доз радіації та віддалені ефекти впливу іонізуючого випромінювання на різні категорії постраждалого населення, негативні тенденції щодо зростання поширеності окремих захворювань.
Керівник наукового гуртка «Профілактична медицина», доцент Оксана Кушнір акцентувала увагу студентів на основних відмінностях детерміністичних і стохастичних ефектів опромінення та ознайомила присутніх із державними нормативними документами у сфері регулювання радіаційної безпеки, які стосуються медичних закладів.
Староста гуртка «Профілактична медицина», студентка 23 групи 4 курсу Анна Полагнин у презентації «Іонізуюче випромінювання: виклики для безпеки людства» розповіла про забруднення довкілля радіоактивними ізотопами в перші місяці після Чорнобильської катастрофи та станом на сьогодні, висвітлила основні принципи еколого-захисного харчування з акцентом на нутрієнти з радіопротективними властивостями. Вікторина, логічно додана у структуру презентації, покращила якість засвоєння інформації студентами та допомогла спростувати поширені міфи («йодна сіточка» на шкрі, “захист алкоголем”) з позицій доказової медицини.
Керівник наукового гуртка «Профілактична медицина», доцент Оксана Кушнір продемонструвала студентам у режимі реального часу роботу з приладами, які використовуються з метою дозиметричного контролю об’єктів довкілля.
Студентки 7 групи 2 курсу Ониськів Наталія та Бечка Дарина провели інтерактивний квіз «Віднови послідовність подій», під час якого студенти двох команд відтворювали ланцюжок подій до, під час та після аварії на ЧАЕС, відповідали на запитання про екологічні наслідки Чорнобильської трагедії.
Керівник наукового гуртка «Профілактична медицина», доцент Оксана Кушнір підкреслила, що для майбутніх лікарів аварія на ЧАЕС – це не просто сторінка історії, а нагадування про відповідальність, яку вони нестимуть у своїй професійній діяльності та залучила студентів до рольової дискусії, під час якої учасники виступали як радіобіологи, клініцисти й представники системи охорони здоров’я, обговорюючи доцільність йодної профілактики до, під час і після аварії. Після цього у форматі симуляційного кейсу “Перші 24 години” студенти приймали рішення в умовах невизначеності: перебування в укритті чи поспішна евакуація, доцільність та ризики йодної профілактики для різних категорій населення, безпека харчування в умовах радіоактивного забруднення місцевості, тощо.
Керівник наукового гуртка «Безпека життєдіяльності», професор Андрій Масікевич підвів підсумки науково-пізнавального заходу, підкресливши, що навіть через десятиліття після Чорнобильської катастрофи її уроки залишаються актуальними та подякував всім учасникам заходу за плідну роботу.
Висловлюємо вдячність і шану ліквідаторам аварії, які ціною власного життя і здоров’я зупинив поширення катастрофи. Їхній подвиг назавжди залишиться прикладом мужності, самопожертви та громадянської відповідальності. Щиро дякуємо ЗСУ за можливість провести захід!
Інформацію підготувала доцент кафедри гігієни та екології Оксана Кушнір.
