Всесвітній день поезії відзначається рішенням ЮНЕСКО з 1999 року.
Свято покликане запобігти зникненню національних мов та зростанню дифузії культур. Саме 21 березня, у цей день, на кафедрі суспільних наук та українознавства студенти-іноземці декламували поезії українською мовою на власний вибір.
Викладачі секції української мови як іноземної доц. Аністратенко А. В., доц. Цуркан М. В., к. філол. н. Роман Л. А., Слухенська Р. В., викл. Каізер І. Ю., Никифорук Т. М., Скрицька Н. В. попередньо провели практикум з майстерності серед студентів, що виявили ініціативу в підготовці, а кращих читців було залучено до святкового заходу, протягом якого присутні довідалися про історію Всесвітнього дня поезії, особливості його відзначення у різних державах та в Україні. Завідувач кафедри, проф. А. А. Мойсей звернувся до студентів із вітальним словом та актуально відкрив творчий вечір.
Цікаво, що студентам з Індії, Єгипту, Польщі, Гани здебільшого імпонують поезії Ліни Костенко.
Зокрема, її вірші читали: «Розкажу тобі думку таємну…» (Кудачі Гокул, 58 група, 1 курс, Урваші Арора, 56 група, 2 курс), «І як тепер тебе забути?» (Моналі Пател, 56 група, 2 курс), «Не знаю, чи побачу Вас, чи ні…» (Даршан Пател, 56 група, 2 курс), «Спини мене…» (Гіфті Мурай, 58 група, 2 курс).
Також торкнулася серця студентів 3-го медичного факультету й класична українська поезія. Вірш П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» прочитав Обед Еффах (58 група, 2 курс), а В. Симоненка «Ну скажи, хіба не фантастично?..» декламував студент стоматологічного факультету Омар Ехаб (8 група, 1 курс), а студентка з Польщі Юлія Бугай (66 група, 1 курс) – Т. Шевченка «Думи мої, думи мої» та з Індії Леле Кавері (64 група, 2 курс) уривок з поеми «Сон» («Світає…»).
Не оминули увагою студенти і поезію Буковини. Два вірші «Кредо» та «Вулиці…»Т. Севернюк прочитали студенти 55 групи 2 курсу Аман Пармар та Шобіт Саіні.
