Наприкінці травня уже котрий рік поспіль увесь світ відзначає День Вишиванки. Цьогоріч організатори присвятили свято родоводу.
«Сподіваємося, і цього року разом з вами ми зможемо зберегти красиву традицію, відповідальну місію великим українством одягати вишиті сорочки третього четверга травня в знак єдності та підтримки одне одного. Щороку цього дня вся Україна, а також кожен куток планети, де живуть українці, перетворювались на фантастичну красу.
День Вишиванки – це унікальний, потужний, колективний нАстрій і настрІй. Цього року все буде по-іншому. Ми як засновники свята не проводитимемо масових заходів, а також дотримуватимемось всіх медичних рекомендацій на період пандемії. Разом з тим вважаємо, що українцям в такий кризовий період особливо потрібні позитивні емоції, натхнення, налаштування на добрі думки.
День Вишиванки 2020 присвячується українській родині та родоводу. Закликаємо кожного присвятити карантинний період дослідженню власного роду. Формування дерева роду – не тільки захоплива справа, це – вкрай важлива складова повернення історичної пам’яті цілого народу.
Також День Вишиванки – День Родоводу присвячуємо видатним українським родинам, кілька поколінь котрих робили значний внесок у розбудову української державності, культури, науки. Таким чином прагнемо заповнити пустку в інформаційному просторі і привернути увагу українців до того, що кожен український рід є частиною кореня, з якого виростає Україна. Бережімо Україну і себе,» – йдеться в офіційному зверненні Оргкомітету Всесвітнього дня вишиванки.
Свято вишиванки в БДМУ в різні роки
Вітання зі святом від студентів фармацевтичного факультету БДМУ
День вишиванки завжди був яскравим, життєдайним та улюбленим святом викладачів та студентів БДМУ. Щороку мали можливість зберегти красиву традицію одягти вишиванки в знак єдності та підтримки одне одного.
Цьогоріч День вишиванки в Україні, у зв’язку з обмежувальними заходами на період поширення коронавірусної інфекції, має певне тематичне спрямування. Однак, жодна пандемія не зможе зупинити красу української вишиванки.
Дню вишиванки бути!!! Саме під таким гаслом студенти фармацевтичного факультету 1курс, 2 група та 2 курс, 1 група спеціальність «Фармація, промислова фармація», куратори Садогурська К.В., Панасенко Н.В. провели онлайн флеш-моб «Одягни вишиванку».
Студентська рада БДМУ вітає всіх з Днем вишиванки та дарує чудовий вишиваний флешмоб
День Вишиванки крізь призму культур різних країн
Сучасний світ в умовах карантину прагне спілкування, не дивлячись на територіальні бар’єри, які дедалі стають більш умовними.
Неймовірні можливості онлайн навчання у медичному університеті – це сьогоденна реальність. І саме в цих умовах Україна святкувала такий чуттєвий та важливий для нас усіх День Вишиванки. А також студенти-першокурсники з Індії нашої альма матер долучилися та підтримали проведення Дня вишиванки, одягнувши національні костюми під час проведення практичного заняття з медичної біології.
«Можна підкреслити подібність візерунків та методики вишивки на одязі різних країн, що вказує на духовну близькість та автентичність наших народів. І ця віртуальна подорож культурою та традиціями різних народів дозволяє пізнати духовні цінності, глибше зрозуміти душу. Ключ до такого розуміння лежить у найглибших пластах народної культури, збережених у нематеріальній духовній спадщині,» – розповідає про захід куратор першокурсників медичного факультету №3, доцент кафедри медичної біології та генетики Юлія Ломакіна
Наш генетичний код
Кожна нація має свій генетичний код… У нас, українців, таємний знак долі вишитий хрестиком на полотні. Вишиванка, яку ми одягаємо у будні чи свята, захищає нас. Саме вона ідентифікує нашу причетність до справжнього народу, історію якої можна розпізнати в узорах вишивки.
Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб не змогла пропустити повз себе Всесвітній день вишиванки і звісно, як справжні педіатри, залучили і власних дітей, щоб не тільки словами, але й щирою любов’ю до свого, рідного показати достойний приклад своїм нащадкам.
Хрестик на нашій вишиванці – це таємний код нашого вчора, нашого сьогодні і нашого завтра. Вчора – то наші предки… Сьогодні – то ми… Завтра – то наші діти. І тільки від нас залежить глибина нашого коріння і висота нашого гілля.
Асистент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Леся Романчук
