18 березня, напередодні 91-ї річниці від дня народження легендарної української письменниці Ліни Костенко та відзначення Всесвітнього дня поезії, викладачі кафедри суспільних наук та українознавства (доценти: Марія Цуркан, Галина Навчук, старший викладач Лідія Вилка, викладачі: Ірина Каізер, Ольга Настенко, Марта Максим’юк) провели виховний онлайн-захід на тему: «Ліна Костенко – совість української нації».
Я вибрала Долю собі сама,
І що зі мною не станеться,–
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.
Ліна Костенко
Під час зустрічі було наголошено на тому, що Ліна Костенко – видатна українка, яка щодня присвячує своє життя служінню рідному народові, його національним ідеям і збереженню суверенітету України.
Ліна Костенко – волелюбна, вимоглива, відверта, наполеглива, принципова, горда жінка, яка завжди сміливо обстоює власні й загальнонародні інтереси та права, бо переконана, що «коли в людини є народ, тоді вона вже людина». Натомість українці, високо оцінюючи громадянську позицію Ліни Василівни, її творчість, рішучість, небажання залишатися осторонь людського горя, назвали письменницю «СОВІСТЮ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ».
Активну участь у вищезазначеному заході взяли студенти-іноземні громадяни різних факультетів БДМУ (медичного № 3, 4, стоматологічного):
Нанда Аанчал (44 група, ІІ курс) підготувала інформацію про життєвий і творчий шлях Ліни Костенко,
Сінг Саргам (44 група, ІІ курс) прочитала поезію «Доля»,
Адем Хамді (4 група, ІІ курс) – «Крила»,
Венугопал Варша (44 група, ІІ курс) – «Спини мене…»,
Буллаг Абдеррахім (41 група, ІІ курс) – «Страшні слова, коли вони мовчать…»,
Ранія Мессанді (41 група, І курс) – «Розкажу тобі думку таємну»,
Харішрі Шукла (51 група, І курс) – «Не говори печальними очима»,
Мервін Пракаш (51 група, І курс) – «Вечірнє сонце, дякую за день!»,
Патіл Аюша Прадіп (71 група, ІІ курс) – «Усе моє, все зветься Україна»,
Ратход Челсі (64, ІІ курс) – «Вже почалось, мабуть, майбутнє»,
Кумар Хітеш (61, ІІ курс) – «На конвертики хат літо клеїть віконця».
Варто зазначити, що майбутні медики надзвичайно трепетно та по-особливому читали вірші Ліни Костенко, адже для окремих із них активна участь у подібному заході була першою. Вони старанно вимовляли кожне слово, оскільки прагнули досягти високого рівня декламування української поезії. Вважаємо, що такі читання сприяють залученню іноземних студентів до пізнання світових зразків української культури та вдосконаленню практичних умінь і навичок володіння українською мовою.
