Вперше виконана відеоасистована ентерохолангіоскопія з літоекстракцією у пацієнта після резекції шлунка та лапаротомних реконструктивних біліодигестивних анастомозів з рецидивним внутрішньопечінковим холангіолітіазом, холангітом та механічною жовтяницею.
Видалення конкрементів із позапечінкових жовчних шляхів ендоскопічно чи під час лапароскопії вже стало «золотим стандартом» лікування рецедивуючого холедохолітіазу. Використання відеохоледохоскопії дало можливість візуалізувати положення конкрементів та контролювати їх видалення за допомогою спеціальних інструментів. Перевагами таких операцій є малоінвазивність, ефективність, низька травматичність, що скорочує терміни лікування таких хворих.
Однак ці операційні втручання інколи не представляється можливим виконати. В першу чергу це хворі з попередньо виконаними резекціями шлунку за типом Більрот-2 та лапаротомними біліодигестивними анастомозами (гепатіко- чи холедохоєюно). Лікування у таких пацієнтів рецидиву холелітіазу, особливо при розташуванні конкрементів внутрішньопечінково, є актуальною та важкою для вирішення проблемою.
В Центрі малоінвазивної хірургії та гінекології Буковинського державного медичного університету, який працює на базі кафедри хірургії № 1 та хірургічного підрозділу Чернівецької обласної клінічної лікарні знаходився на лікуванні пацієнт Я., 48 р., з діагностованим рецидивуючим холангіолітіазом. В анамнезі у пацієнта у 2011 році виконана резекція 2/3 шлунка з гастроентероанастомозом на довгій петлі та енеро-ентероанастомозом. В подальшому хворому також була виконана холецистектомія з холедоходуоденоанастомозом. У 2018 році із-за рецидиву холедохолітіазу та частими загостреннями калькульозного холангіту виконана реконструктивна гепатікоєюностомія за типом Ру. В післяопераційному періоді спостерігалися періодичні загострення холангіту та ознаки холелітіазу. Чергове загострення холангіту та розвиток механічної жовтяниці у даного пацієнта слугувало показом до проведення чергового операційного лікування.
Було вирішено за допомогою наявного високотехнологічного оснащення (відеохоледохоскоп) виконати холангіоскопію через петлю тонкої в ділянці гепатікоєюноанастомозу. Виконана правобічна бокова підреберна лапаротомія. В правому підпечінковому просторі виявлено суцільний спайковий процес. Виділено із злук гепатікоєюноанастомоз та 15 см петлі тонкої кишки. Холедох не визначається. Тонку кишку на відстані 7-8 см від анастомозу вскрито. В її просвіт заведено холедохоскоп і проведено у внутрішньопечінкові протоки через зону гепатікоєюноанастомозу. В дольових та сегментарних протоках лівої долі печінки виявлено множинні конкременти, які видалено корзинкою Дорміа та промиванням протоків. Загалом видалено 8 конкрементів неправильної форми розміром 4-8 мм. При контрольному огляді констатовано відсутність конкрементів у дольових та сегментарних внутрішньопечінкових протоках. Ентеротомний розріз ушито дворядним швом. Лапаротомна рана пошарово ушита.
В післяопераційному періоді проводилася антибактеріальна терапія для ліквідації холангіту, виявленого під час операції. Післяопераційних ускладнень не спостерігалося, явища холангіту та механічної жовтяниці ліквідовані. Пацієнт в задовільному стані виписаний додому.
Наявність технічного оснащення Центру та використання його в нестандартних умовах дозволило вирішити складну хірургічну проблему у хворого.
Операція, яку провели доц. В.В.Андрієць та проф. І.Ю. Полянський, пройшла успішно. Ретельна доопераційна діагностика, прецензійна техніка хірургів та їх великий досвід дозволив без якихось ускладнень вирішити нестандартну хірургічну проблему. Зроблено ще один крок для того, щоб жителі нашого краю могли отримувати медичну допомогу на рівні світових стандартів.
Операцію виконують проф. Полянський І.Ю., доц. Андрієць В.В., лікар-інтерн Дарій Р.Д.
Виявлений при відеохолангіоскопії конкремент в лівій печінковій протоці.
Видалений корзинкою Дорміа конкремент з внутрішньопечінкової жовчної протоки під контролем холедохоскопа.
Частина видалених з внутрішньопечінкових жовчних проток конкрементів
