5 червня напередодні дня народження Героя України – Владислава Трепка студенти медичного факультету № 2 в онлайн режимі за допомогою сервісу відеоконференцій провели патріотичний захід «Владислав Трепко – Герой нашого часу!», зорганізований доцентом кафедри фармакології Інною Кишкан.
Владислав Трепко – випускник медичного факультету № 2 Буковинського державного медичного університету 2011 року, лейтенант медичної служби, який героїчно загинув у зоні АТО на Сході країни в лютому 2015 р., надаючи медичну допомогу пораненому бійцю.
6 червня 2020 року Владиславу виповнилося б 34 … Та війна забрала життя справжнього патріота України, молодого лікаря-хірурга, який після закінчення війни мріяв зайнятися наукою, вступити до клінічної ординатури за фахом «хірургія» й лікувати людей під мирним небом України.
Студенти 26 групи за допомогою підготовлених мультимедійних презентацій розповіли про життєвий шлях Владислава (Молинь Лілія), його професійну стежину як лікаря-хірурга, офіцера медичної служби (Брицька Марина) та Державні нагороди Героя (Клантюк Ярослав), які були присвоєні Владиславу Трепку уже посмертно. Також студенти 26 групи висловили свої роздуми стосовно неоціненного героїчного подвигу Владислава Трепка.
Узінський Євгеній: «Владислав Трепко – не просто чергова жертва обставин, який трагічно загинув, виконуючи свій обов’язок. Для нас, студентів Буковинського державного медичного університету, це втілення тих якостей, які мають бути притаманні кожному лікареві: самовідданість своїй справі, вірність обов’язку, любов до ближніх. 12 лютого 2015 року – один із найбільш трагічних днів в історії України, адже було втрачено справжнього Героя. Він врятував не один десяток життів за рік служби, але свого не вберіг. Тому для нашого благополуччя та майбутнього країни, ми мусимо пам’ятати жертви, на які пішли наші воїни й, зокрема, Владислав, адже ГЕРОЇ не вмирають, вони залишаються у наших серцях назавжди».
Бордян Регіна: «Владислав Трепко – Герой нашого часу, рятував життя інших, але не зберіг свого. Людина з великим серцем, яка пішла на війну не для того, щоб вбивати, а щоб рятувати. Тобто не важливо, де він був, на війні, чи в звичайній лікарні, він робив свою справу – рятував. Хірург-інтерн, який лікував не тільки скальпелем, він рятував душі, просто робив те, що мав робити. Ніколи не втрачав надії, боровся до останнього за життя тих, кого йому доводилось рятувати. Він був Ангелом на війні, завжди на передовій. І саме завдяки таким людям, як Владислав, ми маємо розуміти, якою ціною сплачено за державність країни, за те, щоб прокидатися під мирним небом. Ми, як майбутні лікарі, завжди повинні пам’ятати про героїчний подвиг Владислава, йти за своїм покликанням, не втрачаючи надії».
Сенчук Денис: «Доволі часто у нашому житті ми зустрічаємось із питанням: Хто такі Герої, якими вони повинні бути, що повинні робити? І кожен із нас відповідає по своєму, опираючись на власні переконання. Для мене Герої – це ті, хто ризикуючи своїм життям, захищають мільйони. Одним із таких людей був лейтенант медичної служби – Владислав Трепко. Це Людина, яка не думаючи про своє життя, рятувала інших. І, рятуючи на полі під обстрілами чергового пораненого, він своїм тілом прикрив побратима, цим самим врятувавши чуже життя ціною свого. Це героїчний вчинок, який, я впевнений, зможуть повторити далеко не всі. До цього здатна лише мужня і шляхетна Людина, яким і був Владислав. Вічна пам’ять Тобі, Герою!».
Доцент Інна Кишкан продемонструвала студентам фотографії Владислава Трепка під час його служби в АТО, якими свого часу поділилася волонтерка, лікар-інфекціоніст ОКЛ м. Чернівці Ольга Кобевко, яка неодноразово їздила на Схід до бійців і особисто була знайома з Владиславом.
По завершенню онлайн патріотичної години студенти Кирильчук Олексій (24 гр.), Мендель Антон (26 гр.) та доцент Кишкан І.Г. поклали квіти до могили Героя України Владислава Трепка на Центральному кладовищі м. Чернівці.
