Напередодні Дня української писемності та мови у фаховому коледжі Буковинського державного медичного університету відбулася просвітницька лекція «Українська мова: від витоків до сьогодення». Спікеркою заходу стала докторка філологічних наук, професорка кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Наталія РУСНАК. Разом із науковицею студенти І курсу спеціальності «Медсестринство» (викладач – Юлія РУСНАК) та «Фармація» (викладач Валерія АНДРІЄЦЬ) занурилися в багатовіковий шлях становлення рідного слова.
Під час зустрічі першокурсники пригадали ключові етапи розвитку слов’янської та української писемної культури. Основи цієї традиції заклали рівноапостольні брати Кирило і Мефодій, які створили глаголицю та кирилицю, зокрема остання графічна система лягла в основу сучасної української абетки.
Під час лекції згадали видатні пам’ятки давнини: Остромирове Євангеліє (1056–1057 рр.) та Ізборник Святослава (1073 р.) – шедеври церковнослов’янської мови, у яких крізь канонічний текст чітко проступає жива мова давнього Києва; «Повість врем’яних літ» (початок XII ст., бл. 1113 р.) – головне літописне зведення Київської Русі, упорядковане ченцем Києво-“Печерського монастиря Нестором Літописцем; «Слово о полку Ігоревім» (кінець XII ст., бл. 1187 р.) – перлина давньоруської художньої літератури, що розповідає про похід новгород-сіверського князя Ігоря на половців у 1185 році.
Важливим рубежем у формуванні національної ідентичності стала поява Пересопницького Євангелія (1556–1561 рр.) – унікальної рукописної пам’ятки, перекладеної тогочасною староукраїнською літературною мовою. На цьому канонічному тексті складають присягу президенти України.
Лекторка наголосила, що розвиток української мови – це шлях боротьби, новаторства та самоствердження народної мови. Зачинателем сучасної української літературної мови став Іван Котляревський, який у своїй «Енеїді» вперше підніс народне мовлення до рівня високого мистецтва. А основоположником нашої мови став Тарас Шевченко, чий «Кобзар» остаточно утвердив її як самобутній та високохудожній феномен.
Сьогодні, в умовах повномасштабної російської агресії, День української писемності та мови набуває доленосного значення. Вона перестала бути лише засобом комунікації – мова стала нашою зброєю, маркером ідентичності та символом незалежності. Разом із прапором, гербом і гімном українське слово є тим щитом, за який наші захисники й захисниці стоять на фронті, гартуючи майбутнє держави.
Українська мова є повноправним членом європейської мовної родини, вона вирізняється високим рівнем самобутності: досконалою фонетичною системою, оригінальним лексико-стилістичним рівнем та розмаїттям виражальних засобів.
Інформацію підготувала доцент закладу вищої освіти
кафедри суспільних наук та українознавства Юлія РУСНАК
