Вшановувати та пам’ятати всіх, хто загинув в боротьбі за свободу та незалежність України – це святий обов’язок кожного з нас.
23 травня, це дата із сумним минулим, в цей день 1938 року в місті Роттердам було вбито борця за вільну та незалежну Україну, її вірного сина Євгена Коновальця.
Євген Михайлович Коновалець — військовий та політичний діяч, полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, член Стрілецької Ради, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів, засновник та перший голова ОУН.
В 1941 році на другому великому зборі Організації Українських Націоналістів було прийнято щороку 23 травня вшановувати День пам’яті тих, хто боровся за свободу України. За весь час боротьби Українського народу за волю та незалежність було вбито та закатовано сотні тисяч українців її вірних синів та дочок. Ми Українці є нащадками вільного народу з власною історією та національними традиціями. Наші нащадки з великою повагою та шаною ставились до тих хто загинув здобуваючи свободу для свого народу, хто ціною власного життя виборював її у бою зі зброєю в руках.
Сьогодні, коли в Україні понад рік іде війна ми маємо пам’ятати та вшановувати всіх хто загинув захищаючи нашу свободу та незалежність нашої держави. Полеглий у бою солдат — це чийсь син, брат, батько, дідусь пам’ять про кожного має закарбуватись в історії України на віки. Ми завжди маємо пам’ятати про них.
Слава Україні
Героям Слава
