21-23 жовтня відбувся ХХІІІ з’їзд хірургів України.
Понад 3 800 хірургів з усієї України зібрались у Міжнародному виставковому центрі м. Києва. У доповідях було узагальнено досягнення сучасної науки і практики в галузі хірургії. Наведено методи лікування вогнепальних ушкоджень, сучасні технології хірургічної корекції патології органів травлення, серцево-судинних захворювань, опіків, проблеми пластичної, дитячої, баріатричної та ендокринної хірургії, трансплантології. Широко висвітлювались питання ургентної хірургії та післяопераційних ускладнень.
Провідні спеціалісти з Німеччини, США, Литви, Республіки Молдова, Республіки Білорусь представили свої погляди на різні хірургічні проблеми, поділилися досвідом і результатами лікування різної хірургічної патології, продемонстрували можливості новітнього хірургічного оснащення. Натомість, через брак останнього, українські хірурги представили наукові дослідження, в яких провідну роль відігравав науковий підхід до вирішення актуальних проблем, оригінальні ідеї виконання оперативних втручань та хірургічних маніпуляцій.
Увагу викликали доповіді щодо особливостей надання хірургічної допомоги при вогнепальних ушкодженнях, пов’язаних з воєнними діями.
Кафедра хірургії БДМУ представила на з’їзді 10 наукових робіт, дві з яких (проф. Полянський І.Ю. та проф. Домбровський Д.Б.) доповідались на пленарних засіданнях і викликали жваву дискусію.
На пленарному засіданні з ургентної хірургії, де співголовою був проф. І.Ю.Полянський, було вирішено створити робочу групу для підготовки стандартів і протоколів з надання медичної допомоги хворим з гострим перитонітом.
Відбулись також вибори Правління Асоціації хірургів України, до складу якого увійшли проф. Полянський І.Ю. та доц. Бочаров А.В.
Президентом Асоціації хірургів України обрано директора ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України, головного позаштатного спеціаліста МОЗ за спеціальністю «Хірургія», професора Усенка О.Ю.
Представники БДМУ мали змогу спілкуватись з провідними вченими-хірургами, військовими лікарями, делегатами закордонних делегацій. Таке спілкування, обмін думками, досвідом та проблемами є невід’ємною складовою професійного росту хірурга та науковця.
