В останні дні вересня ми згадуємо одну з найбільш трагічних сторінок в історії нашої Батьківщини – вересневі події 1941 року в Бабиному Яру.
Великий Боже, ми з твоєї згоди
Проходимо дорогу в Бабин Яр,
Де смертю ти поєднуєш народи,
Щоб зберегти життя й свободи дар…
Дмитро Павличко
22 вересня доцентом кафедри психології та філософії БДМУ Мариною Тимофієвою зі студентами ІІ курсу спеціальності «Медична психологія» було проведено виховний онлайн-захід присвячений 80-м роковинам трагедії Бабиного Яру.
Під час Другої світової війни війська фашистської Німеччини, які зайняли Київ, використовували урочище Бабин Яр в північно-західній частині Києва як місце масових розстрілів цивільного населення, переважно, євреїв. 29 вересня 1941 року за наказом окупаційної адміністрації все єврейське населення було зобов’язане з’явитися до Бабиного Яру. Тут людей групами проводили через пропускний пункт, після чого заганяли на край яру та… розстрілювали. До 30 вересня жертвами розправи стали 33771 чоловік. Масові вбивства тривали до самого відходу німецької армії з міста: за офіційними даними, в Бабиному Яру розстріляли понад сто тисяч киян.
Студентка 1 групи Юлія Малокугаєвська підготувала презентацію, в якій представила основні події трагедії Бабиного Яру. Біль і смуток переповнювали очі молоді.
Історична справедливість та історична пам’ять, без яких не може розвиватися людство, для України дійсно є дуже важливими. Це є подією світового масштабу, щоб ще раз наголосити, що подібні трагедії не мають повторюватися. З іншого боку, це ще раз демонструє, що Україна є країною толерантності, мирною країною. І це особливо звучить для нас сьогодні, коли, на жаль, на території України триває війна.
Бабин яр – це не лише трагедія минулої війни, це урок на майбутнє, щоб зберегти мир та запобігти насильству!
