Рідна мово моя! Ти душа України,
Ти в мені гомониш, як потік буйних вод.
Треба сіять в серця твої чисті зернини,
Щоб навіки воскрес український народ!
21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
До календарів усього світу свято ввійшло у 1999 році. На тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні.
21 лютого 2002 року Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови в Україні з метою зміцнення державотворчої функції української мови та мов національних меншин України.
Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною власного народу, його історії і культури. Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу.
З нагоди відзначення Міжнародного дня рідної мови завідувач кафедри суспільних наук та українознавства, професор Антоній Мойсей та доцент Тетяна Никифорук разом зі студентами першого курсу спеціальності «Медсестринство» (медичний факультет №4) та студентами фахового коледжу БДМУ спеціальності «Фармація, промислова фармація» провели виховний захід «Рідна мово моя! Душа голосна України!». Студентам розповіли історію свята та цікаві факти про українську мову, наголосили на значенні та цінності рідної мови для кожного народу. Студенти підготували доповіді про мови національних меншин та декламували поезії українською, польською, англійською, німецькою, французькою, румунською, молдовською, іспанською, італійською та іншими мовами.
Живе наша мова — і наш голос звучить у вселенському хорі народів. Отже, живий наш дух, жива наша пісня, наша історія, наша єдність і наша одність. Бо наша мова — це ми, українці, — добрий, чесний, працьовитий народ, що тисячоліттями живе на берегах Дніпра і Дністра, там, де була колиска індоєвропейських народів…
Шануймо рідну мову, піклуймося про неї, захищаймо! Бережімо її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
