Астматичний статус (АС) – це синдром гострої дихальної недостатності (ДН),
що розвивається як найбільш загрозливе ускладнення бронхіальної астми (БА) внаслідок обструкції дихальних шляхів при повній резистентності хворих до терапії бронхолітичними засобами. Основні провокуючі фактори АС: – вірусні та запальні процеси в дихальних шляхах, що порушують їх дренажну функцію; – застосування медикаментозних препаратів (анальгетики, антибіотики, сироватки, вакцини тощо), необґрунтована і некоректна відміна кортикостероїдів; – метеорологічні фактори; – нервово-психічні розлади. Бронхообструктивний синдром зумовлений спазмом гладеньких м’язів бронхів, набряком слизової і накопиченням мокротинням. Виділяють дві клінічні форми: анафілактичний АС, що включає дві стадії- шок та гіпоксичну кому; алергічно-метаболічну форму, що включає три стадії: відносної компенсації, декомпенсації («німі легені») і гіпоксичної та гіперкапнічної коми.
Основні принципи невідкладної допомоги:
– всі хворі з АС лікуються в палатах інтенсивної терапії (відділення реанімації).;
– не використовувати адреноміметики;
– негайне введення глюкокортикоїдів (ГК);
– оксигенотерапія;
– проведення масивної терапії бронходілататорами;
– корекція вторинних порушень газообміну, водно-сольового, кислотно-лужного балансів, гемодинаміки.
При I стадії: киснева терапія (FiO2 – 35-45%), кисень зволожений і підігрітий до 37 град., інфузія розчинів (ізотон. розчин хлоріду натрію, розчин Рінгера, Рінгера-лактат, 5% -й розчин глюкози) під контролем гемодинаміки (ЦВД, АКТ, гематокриту) для корекції дефіциту ОЦК і гемодиолюції (гематокрит -35-38%) , до загального об’єму рідини 3-3500 мл/добу; глюкокортикоїди – гідрокортизон (1 мг/кг/год), або преднізолон у дозі 60-90 мг із подальшим введенням 30 мг кожних 2-3 години до відновлення продуктивного кашлю. При стабілізації стану дозу кортикостероїдів зменшують на 25%. Еуфілін у дозі 5-6 мг/кг ввенно повільно і підтримуюча доза 0,9 мг/кг кожних 6-8 годин (добова доза до 2 гр.). небулайзер-терапія, вібромасаж.
При II стадії: використовують ті ж методи, але дози ГК значно вищі (преднізолон 90-120 мг/кг кожних 1,5-2 години), добавляють гепарин 10-20000 ОД/добу, або фракціоновані гепарини (клексан тощо), посиндромно лікують набряк легень, олігурію, серцево-судинну недостатність. Підтримують газообмін на рівні:SaO2 >90%. pO2 >80 мм рт ст.. При відсутності покращання стану переводять на ШВЛ.
При III стадії: інтубірують трахею під загальною анестезією і переводять хворого на ШВЛ, контроль за газообміном, оксигенотерапія, лаваж трахеобронхіального дерева, санаційні бронхоскопії, ГК, бронходілататори, корекція порушеного гомеостазу.
Матеріал підготував: доцент кафедри анестезіології і реаніматології В.І.Ротар
