28 квітня проводиться Всесвітній день здорового робочого середовища. У середньому людина працює по 40 годин на тиждень упродовж усього життя. А це означає, що до 65 років кожен із нас відпрацьовує більше 90 000 годин! Це неймовірний факт який демонструє важливість здорового робочого середовища. І наша робота з кожним роком стає інтенсивніше, не залежить від пори року чи освітлення. Часто сучасна праця вимагає багатогодинного сидіння за комп’ютером, кермом, чи весь день «на ногах» – вчитель, лікар, продавець, фармацевт, що вкрай негативно позначається на нашому здоров’ї.
Факти:
- Сидячий спосіб життя – одна з головних причин ожиріння, серцево-судинних захворювань і діабету. Люди, які проводять більше 6 годин на день сидячи, мають на 20-30% вищий ризик передчасної смерті, порівняно з тими, хто рухається більше.
- Країни, що активно впроваджують програми здоров’я на роботі фіксують зниження кількості стресових розладів та професійних захворювань, а це позитивно впливає на продуктивність праці.
Здорове робоче середовище – це комплексний підхід, що забезпечує фізичну безпеку, психологічний комфорт та підтримувальну культуру, спрямовану на збереження здоров’я працівників. Здорове середовище не лише зменшує кількість лікарняних, а й сприяє підвищенню продуктивності, стійкості до змін та загальному задоволенню роботою. Створення таких умов – це право працівника та обов’язок роботодавця.
Складові здорового робочого середовища:
Безпечні умови праці, що відповідають нормам (світло, температура, чисте повітря), зручні меблі, захист від хімічних та біологічних ризиків.
Психологічна безпека з відсутністю мобінгу (цькування), коли працівники почуваються впевнено, підтримка керівництва, розуміння цінності кожного.
Заохочення активного способу життя, профілактика неінфекційних захворювань, можливість робити перерви.
Гнучкий графік, чіткі обов’язки, запобігання перевтомі та стресу.
На що слід звертати увагу на роботі:
- Збалансованість – правильне харчування, фізичні вправи і відпочинок є основою для підтримки здоров’я.
- Активність – прості вправи та регулярні перерви можуть значно покращити самопочуття і зменшити ризик розвитку захворювань.
- Забезпечення безпеки – важливо не лише створювати безпечні умови, але й враховувати психоемоційну складову.
Сумна статистика: за оцінками Міжнародної організації праці, щорічно відбувається понад 340 мільйонів нещасних випадків на виробництві і близько 160 мільйонів випадків професійних захворювань. Кожен день в світі вмирають в результаті нещасних випадків і захворюваності на виробництві 6000 осіб, в рік – до 2,3 мільйона осіб.
Як нам усім добре відомо – здоров’я людини це результат гармонії на роботі у поєднанні з відпочинком та фізичною активністю. Також важливе правильне харчування. Проте більшість сучасних професій вимагають тривалого сидіння і щороку більшає людей із «офісним синдромом», що супроводжують біль у спині, головний біль, проблеми з вагою тощо, а також синдромом хронічної втоми..
Синдром хронічної втоми – патологічний стан з особливим комплекс симптомів, таких як: стійке відчуття втоми, занепад сил, перевтома, що не минають навіть після міцного сну і тривалого відпочинку. Хронічна втома найчастіше вражає жителів великих міст чи мегаполісів віком 25-45 років, а жінки найбільше страждають від цієї недуги. Донедавна вважалося, що до захворювання сприйнятливі тільки дорослі люди, але зараз цей діагноз став переслідувати і дітей, особливо шкільного віку. При цьому страждає працездатність, навчання, порушується взаємодія з близькими та психічне здоров’я. Для синдрому хронічної втоми характерне прогресування симптомів, поступове погіршення стану.
Причини та механізми виникнення синдрому хронічної втоми до кінця не зрозумілі. Проте, найчастіше, цей синдром пов’язують із перенесеною вірусною або бактеріальною інфекцією – це може бути грип, ГРВІ, деякі види гепатитів, ендокардит, пневмонія, а також герпес тощо. Часом передумовою до розвитку постійної втоми є реакція організму на оперативне лікування, важкі пологи, сильний або хронічний стрес. На сьогодні основною причиною вважається виснаження захисних систем людини, психоемоційні навантаження, також є дані про специфічні біохімічні маркери: нестача в крові L-карнітину і дефіцит АТФ.
Незважаючи на незрозумілість причин, фактори ризику розвитку хронічної втоми відомі добре:
- частий та інтенсивний стрес, наприклад, на роботі або в сім’ї;
- тривала перевтома через напружену роботу;
- дефіцит сну чи повноцінного відпочинку;
- нестача сонячного світла та свіжого повітря;
- хронічні захворювання, що виснажують організм;
- дефіцит вітамінів групи (B, D, C), також мінералів: йоду, магнію, заліза та інших;
- несприятливе навколишнє середовище, погана екологія;
- часті вірусні інфекції;
- нездорове харчування (надлишок солодкого чи гострого);
- шкідливі звички (куріння та зловживання алкоголем);
- нестача фізичного навантаження.
Характерними рисами є постійна втома, нездатність виконувати будь-яку фізичну та інтелектуальну роботу. При цьому вона втома не зникає навіть після міцного сну чи тривалого відпочинку. Це стан може тривати понад півроку-рік.
Інші симптоми хронічної втоми: порушення сну; головні болі та мігрень; нестабільність настрою, дратівливість, млявість, депресія; зниження когнітивних функцій; можуть бути болі в м’язах і суглобах, хребті; збільшення лімфатичних вузлів без конкретним захворювань; часті застуди, загострення хронічних захворювань.
Найбільшою проблемою є те, що не існує спеціальних методу лікування. Власне процес лікування буде тривалим, комплексним, різноплановим. Важливими факторами для успішного здолання цього є грамотність і підготовленість фахівця, а також умови доступності всіх необхідних методів. Найважливішим фактором є власне сам пацієнт. А профілактикою синдрому хронічної втоми або рецидиву після терапії є усунення або зниження впливу факторів ризику, особливо на роботі.
Інформацію підготував к.біол.н.,
доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології Андрій МІХЄЄВ
