Медична спільнота світу за останні роки велику увагу приділяє ризику розвитку серцево-судинних ускладнень/подій,
який включає стенокардію, інфаркт міокарда, застійну серцеву недостатність, смерть від ішемічної хвороби серця, інсульт чи транзиторне порушення мозкового кровообігу, які можуть відбутися впродовж 10 років. Так, Європейським товариством кардіологів (ESC) були прийняті рекомендації з профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ) у клінічній практиці, адже відомо, що вони є основною причиною передчасної смерті в Європі, важливою причиною інвалідності та економічним тягарем.
Більшість ССЗ виникають через неправильний спосіб життя, що вимагає модифікованого підходу до їх факторів ризику, а саме віку, статі, родинного анамнезу, шкідливих звичок (особливо паління), харчування, фізичної активності, визначення індексу маси тіла (ІМТ), підвищеного артеріального тиску, гіпер- та дисліпідемій, мікроальбумінурії, гіпертрофії лівого шлуночка, супутніх коморбідних захворювань (цукровий діабет, ожиріння, хвороби нирок). Деякі ризик-фактори можна модифікувати, оскільки вони залежать від стилю життя (паління тютюну, незбалансоване харчування, недостатня фізична активність, надмірна вага та особливості розподілу жиру). Тому важливим є відмова від паління, раціональна систематична фізична активність, оздоровче харчування (переважання овочево-фруктової їжі), нормалізація артеріального тиску (до 140 мм рт ст), контроль рівня загального холестерину (до 4-5 ммоль/л) та холестерину ЛПНЩ (до 3 ммоль/л), уникнення надмірної маси тіла та розвитку цукрового діабету).
Для визначення кардіоваскулярного ризику використовують шкалу SCORE, визначаючи рівень систолічного АТ, загального холестерину, стать, вік і статус паління. За рекомендаціями Європейського товариства кардіологів для визначення серцево-судинного ризику необхідно оцінювати: анамнез (перенесені захворювання, ранні СС-хвороби в родині), статус паління, дієтичні звички та режим фізичної активності, дані фізикального обстеження (рівень АТ, частоти серцевих скорочень, аускультація серця та легень, пульсація периферичних артерій, зріст і вага (індекс маси тіла — ІМТ), окружність талії, лабораторні тести (аналізи сечі (глюкоза та білок) та крові — ліпіди (загальний холестерин та холестерин ліпопротеїдів низької щільності та високої щільності, тригліцериди), глюкоза та креатинін), ЕКГ у спокої та тест толерантності до фізичного навантаження (за припущення стенокардії), ехокардіографія.
Тому важливим є розуміння кожної людини з підвищеним кардіоваскулярним ризиком, що чим раніше будуть застосовані профілактичні заходи, тим надійнішою буде якість та тривалість життя.
Матеріал підготувала: доцент кафедри внутрішньої медицини Лариса Волошина.
