Грип – інфекційна недуга людини,
яка відноситься до групи гострих респіраторних вірусних захворювань (ГРВЗ) і перебігає з вираженою інтоксикацією та запаленням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, переважно трахеї.
Грип відноситься до малокерованих інфекцій із щорічним сезонним (осінньо-зимовим та зимово-весняним) підвищенням захворюваності, епідемічними спалахами кожні 2-3 роки та розвитком пандемій кожні 10-30 років.
Збудник грипу та його штами в епідсезоні 2015-2016 року
Грип викликається однойменним вірусом. Вирізняють 3 серотипи вірусу грипу: А, В та С. Вірус грипу постійно піддається мутаціям, тому кожного епідемічного сезону з’являються та циркулюють змінені штами одного і того ж типу вірусу, а кожні 10-20 років з’являється новий тип вірусу. Така мінливість вірусу грипу і забезпечує його епідемічне та пандемічне поширення. В епідемічному сезоні 2015-2016 року на території України циркулюють наступні штами вірусу грипу: вірус грипу А (Н1N1) „Каліфорнія”, який з 2009 року більш відомий під назвою „свинячий грип” та нові для України вірус грипу А (Н3N2) „Швейцарія” і вірус грипу В „Пхукет”.
Шляхи та умови зараження грипом
Джерелом зараження при грипі є хвора на цю недугу людина. Хвора людина залишається заразною впродовж 5-10 днів від початку захворювання, виділяючи віруси грипу у довкілля з мікрочастинками слизу чи слини при кашлі, чмиханні і навіть розмові.
Зараження здорової людини відбувається при вдиханні мікрочастинок слизу та слини виділених хворим. Значно рідше зараження грипом відбувається контактно-побутовим шляхом: через посуд (кружки, стакани, ложки, виделки тощо) та іграшки, якими до цього користувалися хворі, а також через немиті руки.
На швидкість поширення грипу суттєво впливають погодні умови. Ріст захворюваності на грип, як правило, відбувається за невисокої плюсової температури та підвищеної вологості повітря (осінні дощі, зимові відлиги). Саме за таких погодних умов мікрочастинки слизу та слини, виділені хворим, тривалий час у вигляді аерозолю утримуються в повітрі, що забезпечує зараження великої кількості здорових людей.
Хворіють на грип люди усіх вікових категорій та соціальних груп. Однак в окремих соціальних та вікових групах ризик захворювання вищий ніж серед решти населення. До груп з підвищеним ризиком захворювання на грип відносяться особи із несформованим чи ослабленим імунітетом (немовлята, діти до 2-х років, вагітні, хворі з тяжкою ендокринною, серцевою та легеневою патологією, особи старечого віку тощо) та особи, які за своєю професійною діяльністю контактують з великою кількістю людей (медичні працівники, викладачі, вчителі, працівники торгівлі, перукарі, водії громадського транспорту тощо).
Необхідно зазначити, що імунітет після раніше перенесеного грипу не вберігає від повторного захворювання. Впродовж життя на грип можна хворіти багато разів.
Клінічна симптоматика та ускладнення грипу
Грип відноситься до інфекційних захворювань з нетяжким перебігом і в більшості випадків не становить суттєвої загрози для здоров’я та життя хворого. Клінічна симптоматика грипу, спричиненого різними штамами вірусу, суттєво не відрізняється. З моменту зараження до появи перших клінічних ознак захворювання проходить від кількох годин до 1-3 днів. Захворювання частіше починається гостро, з ознобу, відчуття жару, болю голови, болю в очах. Температура тіла швидко підвищується до 39–40°С. Турбує ломота в попереку, крижах, суглобах, м’язовий біль, утруднюється дихання через ніс, порушується сон. В кінці першої – на початку другої доби хвороби з’являється сухий кашель та починає турбувати біль за грудниною. У більшості випадків неускладнені форми грипу через 7-9 днів закінчуються повним одужанням.
Однак грип це не така вже й безпечна хвороба. За тяжкого перебігу чи розвитку ускладнень грип може призвести до смерті хворого чи стати причиною його інвалідизації. Групу ризику щодо розвитку ускладнень при грипі складають особи із ослабленим імунітетом, хронічними захворюваннями серця, легень, нирок, ендокринною патологією, вагітні та ті, що переносять хворобу „на ногах”. Найбільш частими ускладненнями грипу є супутні бактеріальні інфекції (гайморит, фронтит, отит, пневмонія). Найбільш небезпечними для здоров’я та життя є ускладнення грипу, які спричиняються власне самим вірусом (геморагічний набряк легень – атипова пневмонія, гострий менінгоенцефаліт, арахноїдит, набряк мозку, гостра серцева слабкість, глумерулонефрит). Щодо епідсезону 2015-2016 року, то грип А (Н1N1) „Каліфорнія” призводить до таких тяжких ускладнень, як атипова пневмонія, менінгоенцефаліт, арахноїдіт, набряк мозку, грип А (Н3N2) „Швейцарія” – до ускладнень з боку серцево-судинної системи.
Лікувальна тактика при грипі
При появі клінічної симптоматики грипу чи ГРВЗ необхідно негайно звернутися до лікаря. Причому лікаря необхідно викликати додому, оскільки хворий весь період нездужання має дотримуватися ліжкового режиму. Оцінивши тяжкість перебігу хвороби, лікар визначить необхідність госпіталізації хворого чи можливість його лікування вдома. Госпіталізації до лікувального закладу підлягають хворі з тяжким перебігом грипу та ускладненнями. Хворі з легким та середньотяжким перебігом захворювання можуть лікуватися вдома, але обов’язково під наглядом лікаря. За відсутності ускладнень лікування вдома продовжується до повного одужання. Показами до госпіталізації хворих на грип, які лікуються вдома, є погіршення загального стану чи поява нових симптомів таких, як висока температура тіла, що довго не знижується, виражена блідість чи посиніння обличчя, утруднення дихання, болі у грудній клітці, домішки крові у мокроті, надмірна сонливість чи збудженість, падіння артеріального тиску. При появі (наявності) вищезазначених симптомів госпіталізація хворого має бути проведена негайно бригадою швидкої медичної допомоги чи в будь-який інший доступний спосіб.
Специфічна профілактика грипу
Найефективнішим засобом профілактики грипу є вакцинація. Наразі в Україні пройшли клінічні випробування і рекомендовані для профілактики грипу наступні вакцини: «Ваксигрип» виробництва Франції, «Інфлувак» виробництва Нідерландів та «ДжіСі Флю» виробництва Кореї. На введення цих вакцин виробляється імунітет до всіх штамів вірусу грипу, які циркулюють в Україні в епідемічному сезоні 2015-2016 року. На формування імунітету після вакцинації необхідно 4-6 тижнів, тому щеплення проводяться не пізніше ніж за 1,5-2 місяці до початку епідемічного сезону. Однак сучасні вакцини можуть застосовуватися і під час епідемічного сезону. У цьому випадку вакцинація відіграє як профілактичну, так і лікувальну роль. Люди, які щепилися проти грипу і через кілька днів захворіли, переносять цю недугу, як правило, у легкій формі і без ускладнень.
Слід зазначити, що сучасні протигрипозні вакцини є достатньо безпечними, поствакцинальні реакції виникають рідко, а ускладнення практично не реєструються. Тому майже всі сучасні вакцини можна використовувати для щеплення дітей та вагітних жінок. Протипоказом до проведення щеплень проти грипу є гострі запальні захворювання, хронічні хвороби у стадії декомпенсації, тяжкі захворювання центральної нервової системи та тяжкі алергійні реакції. Не варто також вакцинуватися особам, які мають алергію на жовток курячого яйця.
Загалом вакцинація є не тільки надійним, але й найдешевшим методом боротьби з грипом. Економічні затрати на медикаментозну профілактику чи лікування навіть неускладненого грипу значно перевищують вартість вакцини.
Медикаментозна профілактика грипу
З метою медикаментозної профілактики грипу використовуються полівітамінні, імуномодулювальні та загальнозміцнюючі лікарські засоби. Зазначені лікарські засоби підвищують опірність та неспецифічну резистентність організму людини до вірусу грипу. Лікарський засіб для профілактики грипу підбирається та призначається лікарем з урахуванням віку пацієнта, супутніх захворювань, алергологічного анамнезу тощо. .
Медикаментозна профілактика грипу проводиться в обов’язковому поєднанні з іншими профілактичними заходами, інакше застосування ліків не дає бажаного ефекту. Загалом жодні ліки, якби вони широко не рекламувалися, не можуть повністю запобігти хворобі, а лише в тій чи іншій мірі знижують ризик захворювання..
Немедикаментозні профілактичні заходи під час сезонного підвищення захворюваності грип
Знизити ризик зараження збудниками грипу та інших ГРВЗ під час сезонного підвищення захворюваності можна, ретельно дотримуючись простих профілактичних заходів. Зокрема необхідно:
-Врегулювати режим праці та відпочинку, не допускати надмірних фізичних та психологічних навантажень, виділяти достатньо часу на сон;
-Щодня споживати фрукти (яблука, груші, апельсини, мандарини), салати із сирих овочів (капусти, моркви, буряка, заправлені зеленню, часником, цибулею), а також відвари із сушених, заморожених чи перетертих з цукром калини, ожини, смородини, суниці;
-Систематично здійснювати прогулянки на свіжому повітрі, використовуючи для цього парки, сквери чи зону прибудинкових зелених насаджень;
-Регулярно проводити вологе прибирання та провітрювання помешкання і робочого приміщення (за прийому відвідувачів робоче приміщення провітрювати кожні 2 год. впродовж 15 хв.);
-Регулярно мити руки;
-Вдягатися відповідно до погоди, уникати переохолодження, протягів, промокання ніг;
-Обмежити відвідування заходів із великим скупченням людей (кінотеатри, дискотеки тощо);
-Обмежити користування громадським транспортом, якщо відстань невелика – краще пройтися;
– Уникати спілкування з хворими на ГРВЗ, у тому числі друзями, сусідами та знайомими;
-У приміщеннях (на роботі, лікувальних, торгових чи будь-яких інших закладах), а також у громадському транспорті користуватися марлевою маскою.
Профілактичні заходи при захворюванні на грип членів родини
У випадку захворювання на грип чи інше ГРВЗ одного із членів сім’ї та його лікуванні вдома необхідно здійснити наступні профілактичні заходи:
-Розмістити хворого в окремій кімнаті, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;
-Забезпечити хворого разовими серветками і рушниками та ємністю для їх утилізації;
-Кожні 2 години впродовж 15-20 хвилин проводити провітрювання та кілька разів на добу вологе прибирання приміщення, де перебуває хворий.
-При догляді за хворим користуватися марлевою маскою та постійно мити руки;
-Не допускати контакту хворого із здоровими членами сім’ї, окрім тих, хто доглядає за ним;.
-Отримати у лікаря рекомендації щодо медикаментозної профілактики хвороби у решти членів сім’ї.
Матеріал підготував: Юрій Рандюк, кандидат медичних наук, доцент, в.о.зав. кафедри інфекційних хвороб та епідеміології
