ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБИ. Незважаючи на те, що хвороби системи кровообігу є головною причиною смерті населення економічно розвинутих країн, у більшості з них упродовж останніх десятиліть реєструється стійка позитивна динаміка показників здоров’я, пов’язаних із цією патологією.
В той же час в Україні спостерігається протилежна тенденція: за останні 25 років поширеність серцево-судинних захворювань(ССЗ) серед населення зросла в три рази, а рівень смертності від них – на 45%. Фактори ризику для серцево-судинних захворювань та інсульту включають підвищений артеріальний тиск (вище 140/90 мм рт.ст), високі рівні холестерину (більше 5 ммоль/літр) і глюкози в крові (більше 6,1 ммоль/літр), куріння, недостатнє споживання овочів і фруктів, підвищена вага, ожиріння і низька фізична активність.
Найбільш поширені серцево-судинні захворювання.
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є групою хвороб серця і кровоносних судин, в яку входять:
Ішемічна хвороба серця (стенокардії), інфаркт міокарда – захворювання кровоносних судин, що постачають кров’ю серцевий м’яз.
Хвороби судин головного мозку (інсульти). Хвороби периферичних артерій – захворювання кровоносних судин, що забезпечують кровообіг у кінцівках.
Ревмокардит – ураження серцевого м’яза і серцевих клапанів в результаті ревматичної атаки, що викликається стрептококовими бактеріями.
Вроджена вада серця – як правило вроджені анатомічні деформації структурних елементів серця .
Тромбоз глибоких вен і емболія легень – формування у венах ніг згустків крові, які можуть зміщуватися і рухатися до серця і легенів.
Інфаркти та інсульти зазвичай є гострими захворюваннями і відбуваються, головним чином, в результаті закупорювання судин, що перешкоджає току крові до серця або мозку. Найпоширенішою причиною цього є атеросклероз або тромбоз (кров’яні згустки).
Фактори ризику серцево-судинних захворювань.
Основними факторами ризику хвороб серця й інсульту є неправильне харчування, фізична інертність, стреси, куріння та зловживання алкоголем. Така поведінка призводить у 80% випадків до ішемічної хвороби серця і хвороб судин головного мозку.
Першими проявами таких станів є підвищення артеріального тиску (АТ), рівня глюкози і холестерину в крові, зайва ваги та ожиріння. Ці чинники називають “проміжними факторами ризику”.
Існує також цілий ряд чинників, що впливають на розвиток хронічних хвороб, або “основоположних причин”. Вони є відображенням основних рушійних сил, що призводять до соціальних, економічних і культурних змін, – це глобалізація, урбанізація і стрімке старіння населення. Додатковими визначальними факторами для ССЗ є убогість і стрес.
Загальні симптоми серцево-судинних захворювань.
Симптоми інфаркту та інсульту. В основі захворювання – зазвичай атеросклероз судин, що перебігає безсимптомно. Інфаркт або інсульт можуть бути першими попередженнями про захворювання.
Симптоми інфаркту включають: біль або неприємні відчуття за грудиною, чи в ділянці серця; біль віддає у ліву руку, ліве плече, нижню щелепу або спину. Окрім того, людина може відчувати труднощі в диханні, чи брак повітря, відчуття страху, нудоту, можливе блювання. Також може з’явитись запаморочення, чи втрата свідомості; людина зазвичай покривається холодним потом і стає блідою.
Найбільш поширеним симптомом інсульту є раптова слабкість, при цьому слабкість може бути більша з того чи іншого боку тіла, руці або нозі. Інші симптоми включають несподіване оніміння обличчя, особливо з якою-небудь однієї сторони, руки або ноги; сплутаність свідомості; утруднену мову або труднощі в розумінні мови; утруднене зорове сприйняття одним або двома очима; утруднену ходу, запаморочення, втрату рівноваги або координації; сильний головний біль без певної причини, а також втрату свідомості або безпам’ятство.
Люди, які відчувають ці симптоми, повинні негайно звертатися за медичною допомогою.
Ревмокардит. Симатоми та лікування
Ревмокардит – це пошкодження серцевих клапанів і серцевого м’яза в результаті запалення і рубцювання, викликаного ревматичної атакою. Причиною ревматичної атаки є стрептококові бактерії, які зазвичай спочатку проявляються у вигляді ангіни або тонзиліту в дітей.
Ревматична атака вражає, в основному, дітей у країнах, що розвиваються, або бідних. У всьому світі з ревмокардитом пов’язано майже 2% всіх випадків смерті від ССЗ, тоді як із ішемічною хворобою серця пов’язано 42% випадків смерті, а з цереброваскулярною хворобою – 34%.
Симптоми ревматичної атаки включають: підвищену температуру, втомлюваність, біль і набрякання суглобів, ранішню скутість, пізніше – деформація суглобів, болі в ділянці серця.
Симптоми ревмокардиту наступні: брак дихання, втома, нерегулярні серцебиття, біль у грудях, можливі короткочасні втрати свідомості.
Своєчасне лікування стрептококової ангіни може зупинити розвиток ревматичної атаки. Регулярне тривале лікування пеніциліном за спеціальною схемою, запропонованою лікарем, може запобігти рецидивам ревматичних атак, і дати тривалу ремісію. Інакше – хвороба прогресує і вражаються клапани, що може призвести до розвитку серцевої недостатності.
Серцево-судинні захворювання в країнах з низьким і середнім рівнем доходу.
Більше 80% випадків смерті від ССЗ у світі реєструють у країнах із низьким і середнім рівнем доходу. Саме населення цих країн, на думку фахівців, більше піддається впливу факторів ризику,мають нижчу медичну культуру (пізнє звертання за медичною допомогою), менше охоплено профілактичними заходами та недостатній доступ до ефективних і дієвих медико-санітарних програм,ніж люди у країнах з високим рівнем доходу.
В результаті, багато людей в країнах з низьким і середнім рівнем доходу помирають від серцево-судинних захворювань та інших неінфекційних хвороб в більш молодому віці, часто в соціально найпродуктивніші роки життя. На думку економістів, ССЗ та інші неінфекційні хвороби сприяють подальшому зубожінню сімей. Так, наприклад, витрати на медичну допомогу в родинах, член якої страждає на ССЗ, можуть становити 30% і більше від річних витрат сім’ї.
На макроекономічному рівні ССЗ накладають важкий тягар на економіку країн: за оцінками експертів, хвороби серця, інсульт і діабет знижують ВВП на 1% -5% у країнах із низьким та середнім рівнем доходу, що переживають швидке економічне зростання, оскільки багато людей помирають передчасно. Так, наприклад, підраховано, що за 10 років (2006-2015 рр.). Китай втратить 558 000 000 000 доларів з відомого заздалегідь національного доходу через хвороби серця, інсульту і діабету разом узятих.
Яким чином можна зменшити тягар серцево-судинних захворювань?
Люди можуть знизити ризик розвитку у них ССЗ, займаючись регулярними фізичними вправами, утримуючись від вживання тютюну і уникаючи пасивного куріння, дотримуючись раціонального харчування, багатого на фрукти та овочі, і уникаючи їжі з великою кількістю жирів, цукру і солі, а також підтримуючи нормальну масу тіла. Саме таким чином можна запобігти інфарктам та інсультам.
Для профілактики ССЗ і боротьби з ними необхідні всебічні й комплексні дії. Для проведення всебічних дій необхідне поєднання підходів, спрямованих на зниження ризиків на рівні всього населення, зі стратегіями, націленими на окремих осіб з груп підвищеного ризику або з виявленими захворюваннями.
Дії на рівні всього населення, які можуть бути зроблені для зменшення тягаря ССЗ, включають: всебічну політику по боротьбі проти тютюнопаління, зниження споживання продуктів із високим вмістом жирів, цукру і солі, політика пропаганди здорового способу життя (замість реклам на телебаченні алкоголю, тютюну та насилля), будівництво пішохідних і велосипедних доріжок для підвищення рівня фізичної активності, забезпечення правильного харчування дітей у школах, тощо.
Комплексні підходи спрямовані на основні фактори ризику, загальні для цілого ряду хронічних хвороб, таких як ССЗ, діабет і рак: це неправильне харчування, фізична інертність і вживання тютюну.
Необхідно збільшувати державні інвестиції шляхом проведення національних програм, націлених на профілактику та боротьбу з ССЗ і іншими хронічними хворобами.
Для лікування ССЗ існує кілька способів.
Практично для всіх ССЗ є ефективні і недорогі ліки.
Людей з високим ризиком можна виявляти за допомогою простих методик, зокрема таблиць для прогнозування ризиків (вони наявні у Ваших лікарів). При ранньому виявленні таких людей можна використовувати недороге лікування для профілактики багатьох проблем зі здоров’ям, у т.ч. інфарктів та інсультів.
Для людей, які перенесли інфаркт або інсульт існує підвищений ризик повторного захворювання і ускладнень. Цей ризик може бути значно знижений за допомогою комбінованої терапії статинами для зниження рівня холестерину, препаратами для зниження кров’яного тиску і аспірином. Однак, більш чіткі рекомендації можна отримати у лікаря індивідуально відповідно до стану саме Вашого здоров’я.
Профілактика інфаркту та інсульту, або чи все так безнадійно?
80% передчасних інфарктів та інсультів може бути попереджено тільки за рахунок роботи із чинниками ризику.
Тобто є речі, які нам під силу змінити. Сюди належать стреси. Навіть якщо ми не можемо уникнути самої стресової ситуації, ми можемо формувати правильне ставлення до неї. Важливою є і фізична активність. Необхідно щонайменше 4-5 разів на тиждень по 30 хвилин безперервних динамічних фізичних навантажень. До них належать ходьба (не менше3 кмщоденно), біг, плавання, катання на ковзанах, лижах, велосипеді. Ще одним чинником ризику є споживання кухонної солі. Натрій, що входить до складу кухонної солі здатний затримувати і абсорбувати воду. Вода, збільшуючи об’єм циркулюючої крові, зумовлює підвищення АТ. Відтак, людям зі схильністю до підвищення АТ, слід обмежити вживання солі до чотирьох-шести грамів на добу з урахуванням вмісту солі у вже готових стравах.
Відмова від вживання тютюну, який є шкідливим у будь-якому вигляді – сигарет, сигар, трубок або жувального тютюну та ін., у т.ч. небезпечним є пасивне куріння. Ризик розвитку інфаркту або інсульту починає знижуватись одразу ж після припинення вживання тютюнових виробів і через рік досягати 50%.
Кожна людина має стежити і за своєю масою тіла, яку визначають за індексом маси тіла (ІМТ), що ним користується увесь світ. Щоб визначити свій ІМТ, необхідно у чисельнику навести свою масу тіла у кілограмах, у знаменнику – зріст у метрах, піднесений до квадрату. ІМТ здорової людини не має перевищувати 25. Якщо ІМТ більший за 25 кг/м2, то зростає ризик появи серцево-судинних захворювань, включаючи і цукровий діабет, і гіпертензію та інсульт. На сьогодні важливим є й абдомінальне ожиріння, що являє собою збільшення обводу нашої талії. Об’єм талії у чоловіків не має перевищувати102 см, а у жінок – 88. Вищі показники збільшують ризик появи серцево-судинних захворювань.
Правильний збалансований раціон харчування як для підтримання маси тіла, так і для здорової серцево-судинної системи має величезне значення, що включає не менше 300-400 грамівфруктів і овочів щодня, блюда з цільного зерна (каші), нежирне м’ясо (курятина, кріль, телятина), морську рибу (2 рази на тиждень, у т.ч. жирну – лосось, тунець), бобові, обмежити споживання цукру і тваринного жиру.
Ще одним важливим чинником є вживання алкоголю. Цим теж не можна нехтувати, хоча на багатьох європейських конгресах зазначалося, що помірне вживання алкоголю не шкодить нашому здоров’ю, однак алкоголь не має перевищувати 20 мг етанолу на добу для чоловіка і 10 мг для жінки. До того ж, важливий і вид алкоголю, який споживає людина. Вважають, що найбільш безпечним є біле вино, позаяк воно не містить тирамін, який є у червоному вині та може підвищити артеріальний тиск.
Окремо слід сказати про рівень цукру в крові та рівень холестерину. Ці показники можна дуже легко і доступно виміряти практично в будь-якій поліклініці. Рівень цукру та холестерину внесено на сьогодні практично до всіх європейських рекомендацій з профілактики та лікування ССЗ, як чинники, що визначають прогноз пацієнта. У нормі рівень цукру в крові не повинен перевищувати 6,1 ммоль/літр, а рівень холестерину – 5 ммоль/літр.
Розрізняють “хороший” і “поганий” холестерин. “Хороший”, або так званий холестерин ліпопротеїнів високої щільності, має бути більше 1,2 ммоль/літр у жінок, і більше, ніж 1 ммоль/літр – у чоловіків. А холестерин атеросклеротичний “поганий” ліпопротеїнів низької щільності – навпаки має бути меншим за 3 ммоль/літр. Раз на рік просто перевіряйте свій аналіз на вміст ліпідів у плазмі крові.
Треба зауважити, що окрім підвищеного артеріального тиску (більше 140/90 мм рт.ст.), є ще й пограничний стан, коли ми теж маємо бути на сторожі. Це тоді, коли систолічний тиск піднімається від 130 до 139 ммрт. ст., а діастолічний від 85 до 89 ммрт. ст. Якщо у людини є такий стан, треба вже бити на сполох. Якщо ще нормальний рівень цукру в крові та рівень холестерину, то таке підвищення могла спровокувати стресова ситуація, фізичне навантаження, тощо. Якщо ж до підвищеного тиску додалися ще й підвищення рівня цукру і холестерину в крові, таку людину вже можна вважати хворою. І обов’язково у такому разі слід звертатися до лікаря.
Матеріал підготувала: професор кафедри сімейної медицини Лариса Сидорчук
