• Українська
  • English
Флоренс Найтінгейл – реформатор медсестринства
Флоренс Найтінгейл – реформатор медсестринства

Флоренс Найтінгейл – реформатор медсестринства

У 1912 р. Ліга міжнародного Червоного Хреста

заснувала медаль імені Найтінгейл як вищу нагороду сестрам милосердя. І до наших днів на десятифунтовій грошовій купюрі Великобританії друкується зображення Флоренс, чого в інших країнах медики не удостоювалися. Флоренс увійшла до сотні найвидатніших жінок світу усіх часів і народів. Засновниця Професії Медична Сестра, клятвою якої медсестри світу стверджують себе у сестринській справі. Її день народження, 12 травня, став міжнародним днем медичної сестри.

Флоренс народилася в 1820 р. Вона знала 5 європейських мов. У вісімнадцятилітньому віці, була введена до вищого паризького світу. Невідомо, чому у дівчини, що мала чудове світське майбутнє, виникло і з часом закріпилося бажання служити хворим. Можливо мало значення її релігійне почуття, яке ґрунтувалися на переконанні, що найкращий спосіб служити Богу полягає у служінні людству. У розпалі Кримської війни, міністр запропонував Найтінгейл організувати загін сестер для поповнення персоналу в госпіталі. Флоренс зайняла посаду управителя штатом по догляду за хворими на Півдні військових дій між Англією та Росією, від чого, очевидно, і пішло її відоме прізвисько “леді- начальник”.Працюючи з пораненими Флоренс переконалася на власному досвіді, що поліпшивши санітарні умови у військових госпіталях і казармах, можна різко скоротити смертність і врятувати тисячі життів.

Об’єктом своєї діяльності Флоренс визначила кухню, шпиталі, транспортування хворих. Проте щоб переконати в цьому скептиків, що стоять при владі, їй довелося вести нелегку боротьбу. На кожному кроці вона зустрічала опір з боку військової влади, що стояли на заваді будь-яких змін, які могли розкрити їх власні помилки або некомпетентність. Її статистика стверджувала, що смертність у військах у мирний час удвічі більша, ніж серед цивільного населення, що змусило владу створити госпіталі для лікування військових у мирний час. З її участю була створена Королівська військово-медична комісія, яка констатувала зниження смертності у госпіталі з 300 до 20 чол. на тисячу хворих.

Поява нових поглядів на догляд за хворими було, як зазначив один із біографів Флоренс, зумовлено трьома факторами: релігією, війною і наукою. У 1859 р. Флоренс пише “Нотатки про госпіталі” а у  1860 р. вийшли її відомі “Нотатки про догляд: яким він є і яким не повинен бути”, у цьому ж році вона організувала власну школу для навчання сестер по догляду в Лондонській лікарні св’ятого Фоми де медичні сестри навчалися по науково-обгрунтованим програмам, проходили практику, потім складали іспит і отримували відповідний документ про закінчення школи.

Її система навчання сестер і практичні рекомендації по догляду за хворими широко почали застосовувати під час війни за незалежність у Сполучених Штатах Америки, а в період військового конфлікту Франції з Прусією Флоренс була консультантом з санітарної частини обох воюючих сторін.

В останні роки свого тривалого життя Найтінгейл примирилася з родичами, але довголіття стало причиною того, що вона залишилася самотньою, знайшовши розраду в читанні творів древніх філософів, особливо Платона. В 1901 р. вона – перша жінка – отримала від англійського короля “Орден за заслуги”, а через 3 роки у віці 90 років померла. Флоренс, за її останнім бажанням, схоронили на простому сільському кладовищі, домовину несли шість сержантів. На плиті зроблено короткий напис: “Ф.Н., народилася в 1820 році. Померла в 2010”. Пізніше її тіло було перенесено в Лондонський кафедральний собор св. Павла.

Матеріал підготував: доцент кафедри догляду за хворими та ВМО Гайдуков В.А.

Корисно знати