Проблема гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ)
останнім часом привертає до себе увагу вчених і практикуючих лікарів багатьох країн світу. Це пов’язано, в першу чергу, із зростанням поширеності ГЕРХ, широким спектром скарг пацієнтів, в тому числі і «позаезофагеального» характеру, розвитком таких серйозних ускладнень, як стравохід Баррета і аденокарциноми стравоходу, а також тривалістю консервативної терапії і в ряді випадків неминучістю хірургічного втручання. ГЕРХ вважають захворюванням XXI століття, так як в останні роки простежується тенденція до зменшення захворюваності на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки і збільшення захворюваності ГЕРХ.
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба – це хронічне рецидивуюче захворювання, зумовлене порушенням моторно-евакуаторної функції гастроезофагеальної зони, що характеризується спонтанними або регулярно повторюваними закидами у стравохід шлункового або дуоденального вмісту, що призводить до ушкодження дистального відділу стравоходу з розвитком у ньому ерозивно-виразкових, катаральних і/або функціональних порушень.
В основі патогенезу ГЕРХ лежить порушення рухової функції стравоходу і шлунка, а також захисних механізмів, таких, як антирефлюксна бар’єрна функція гастроезофагеального з’єднання і нижнього стравохідного сфінктера, езофагеальний кліренс, нормальна резистентність слизової оболонки стравоходу, своєчасне видалення шлункового вмісту, контроль кислотоутворювальної функції шлунка. В результаті цього рефлюктант зі шлунка і/або дванадцятипалої кишки агресивно впливає на слизову оболонку стравоходу. Контакт слизової оболонки стравоходу з кислотою і пепсином – головний механізм появи симптомів ГЕРХ. Серед дорослого населення Європи і США печія – кардинальний симптом ГЕРХ – зустрічається у 20-40 % хворих. Причому печію щодня відчувають до 10-30 %, щомісячно – 50 %, тільки 2 % пацієнтів лікуються з приводу ГЕРХ.
Своєчасна діагностика і систематичне лікування дозволять попередити прогресування захворювання і розвиток небезпечних для життя ускладнень.
Зміна дієти і способу життя може полегшити симптоматику і, вірогідно, уникнути необхідності медикаментозного лікування пацієнтів з легкою ГЕРХ, проте при важкому її перебігу ці заходи порівняно неефективні. Багато пацієнтів не витримують обмежень у дієті і режиму для зменшення ваги тіла. Часто хворі вважають, що лікування більше погіршує якість їхнього життя, ніж сама хвороба. З іншого боку, модифікація способу життя дає змогу пацієнтові відігравати активнішу роль у своєму лікуванні. Те, що хворий поділяє відповідальність за лікування, дає йому відчуття контролю ситуації і може поліпшити комплаєнс.
Загальні рекомендації щодо модифікації способу життя та дотримання дієти для пацієнтів з ГЕРХ:
1. Припинення паління.
2. Якщо наявна надлишкова маса тіла (індекс маси тіла більше 25 кг/м2) – звернутися до лікаря для вибору заходів, спрямованих на її нормалізацію, в тому числі й підбору дієти, розрахунку калорійності їжі відповідно до особливостей організму, способу життя і виконуваного фізичного навантаження.
3. Спати із піднятим головним кінцем ліжка, проте не використовувати для цього кілька подушок (внаслідок згинання тіла може підвищуватися внутрішньочеревний тиск і зростати ризик закидання шлункового вмісту в стравохід).
4. Приймати їжу 4-5 разів на день невеликими порціями.
5. Вживати їжу в теплому вигляді (температура 38-40°С). Не вживати холодну і гарячу їжу.
6. Після прийому їжі уникати нахилів вперед і горизонтального положення тіла, протягом 2-3 годин.
7. Не приймати їжу за 2-3 години до сну.
8. Не носити тугі пояси, корсети і тісний одяг.
9. Уникати фізичних вправ і роботи, пов’язаних з нахилами тулуба вперед і підняттям вантажів більше 8-10 кг.
10. Дотримуватися режиму праці та відпочинку.
11. Уникати вживання продуктів і напоїв, які сприяють підвищеному виробленню соляної кислоти в шлунку і зниженню тонусу нижнього стравохідного сфінктера:
• кави, чаю, кока-коли, шоколаду, газованих напоїв, маринадів, цитрусових, томатів, а також жирної, кислої, гострої їжі і прянощів;
• алкоголю, кислих фруктових соків, пива (крім стимуляції вироблення кислоти в шлунку вони можуть спричиняти подразнювальний вплив на слизову оболонку стравоходу та шлунку);
• знежиреного молока (може підвищувати кислотність шлункового соку);
• капусти, гороху, квасолі, бобів (сприяють підвищеному газоутворенню і згодом підвищенню внутрішньочеревного тиску).
12. Включати в раціон риб’ячий жир, скумбрію, лосось, лляну олію (містять лінолеву кислоту, яка сприяє зменшенню запальних процесів у слизовій оболонки стравоходу), а також оливкову олію, яйця, вершкове масло, олію обліпихи (містять вітаміни А і Е, сприяють поліпшенню відновлення слизової оболонки стравоходу).
Загальна характеристика дієти: енергетична цінність з урахуванням маси тіла. При надлишковій масі тіла помірне зниження енергетичної цінності – калорійність раціону в межах 2000-2200 ккал за рахунок зменшення вуглеводів та насичених жирів. При нормальній та зниженій масі тіла енергетична цінність раціону відповідно до вимог раціонального харчування.
У харчуванні обмежується кількість продуктів, які є сильними стимуляторами шлункової секреції, а також смажених та жирних страв, що призводять до затримки шлункового вмісту, підвищення внутрішньошлункового тиску та дуоденогастрольного рефлюксу. Дієта збагачена вітамінами А, Е, антиоксидантами. Середня кількість кухонної солі становить 4-6 гна добу.
Хімічний склад дієти: білка – 1,2-1,4 г/кг маси тіла, із них 50-55% тваринного; жиру – 1,0-1,2 г/кг маси тіла, із них 25-30 % рослинного, вуглеводів – 4-5 г/кг маси тіла. Кількість вуглеводів та жирів зменшуємо при надлишковій масі тіла.
Дієтичні рекомендації пацієнту з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою
|
Категорія продуктів |
Рекомендовані продукти |
Продукти, які необхідно обмежити |
Нерекомендовані продукти |
|
Злаки і випічка |
Хліб білий учорашній, сухарі з білого хліба, сухе печиво з не здобного тіста, каші з рисової, гречаної, манної і вівсяної круп |
Круп’яні сніданки швидкого приготування, каші з пшеничної крупи |
Хліб білий свіжий, випічка із здобного, тіста, житній та пшенично-житній хліб. Каші з пшеничної і перлової круп |
|
М’ясо і продукти тваринного походження |
Нежирні сорти м’яса (яловичина, кролятина, курятина, індичина) у відварному, запеченому, тушкованому вигляді, парові котлети або фрикадельки |
Варені ковбаси, сосиски, сардельки |
Жирні сорти м’яса (свинина, баранина, гусятина, качатина) в смаженому і тушкованому вигляді, копченості, ковбаси копчені, консерви |
|
Супи |
Вегетаріанські супи з додаванням круп, вермішелі |
М’ясні і рибні бульйони, грибні та насичені овочеві відвари, борщ, щі |
|
|
Риба, морепродукти |
Всі види риби у відварному вигляді (судак, тріска, хек, минтай, окунь) |
Ікра риб |
Риба смажена, копчена, в’ялена, солона, рибні консерви |
|
Молочні продукти |
Молочні каші з добре розварюється круп, молоко, вершки, некислий кефір, йогурт, сирна запіканка, суфле, пудинг |
Знежирене молоко |
Молочні продукти з високою кислотністю, гострі і солоні сири, бринза |
|
Яйця, жири |
Паровий омлет, не круті яйця. Масло вершкове несолоне (додавати в готові страви). Рослинні олії (оливкова, соняшникова, кукурудзяна) |
Маргарин, яйця (при поганій переносимості) |
Смажені і зварені в круту яйця. Свинячий, яловичий, баранячий, гусячий жир |
|
Овочі, зелень |
Картопля, морква, буряк, кольорова капуста, кабачки, гарбуз у відварному вигляді |
Білокачанна і червона капуста, перець, редька, томати, горох, квасоля, боби, свіжа цибуля, щавель, шпинат, часник, редиска, овочеві консерви |
|
|
Фрукти, ягоди |
Некислі ягоди і фрукти (яблука, груші) у запеченому вигляді. У сирому вигляді дозволені банани і ківі |
Кислі, недостиглі фрукти: цитрусові, гранат, смородина, вишня, аґрус, виноград, кислі сорти яблук |
|
|
Напої |
Неміцний чай з молоком, відвар шипшини, лужні, мало-і середньо-мінералізовані мінеральні води без газу («Боржомі», «Лужанська», «Шаянська», «Поляна Квасова» та інші) |
Соки з некислих ягід |
Газовані напої, квас, каву, міцний чай, какао, всі алкогольні напої, пиво. Концентровані фруктові та овочеві соки. Газовані мінеральні води |
|
Кондитерські вироби, десерти |
Киселі, муси, желе з некислих ягід і фруктів |
Мед, цукор, зефір, нешоколадні цукерки |
Шоколад та кондитерські вироби, що містять шоколад, жирні масляні креми, морозиво, солоні горішки |
|
Соуси і приправи |
Харчова сіль до10 гна добу |
Соуси м’ясні, рибні, грибні, томатні; маринад, хрін, перець, гірчиця, аджика, майонез |
Мінеральні води. Мінеральні води призначають виходячи із ступеня ГЕРХ та стану кислотоутворюючої функції шлунка.
При ступеню С-D, підвищеній кислотності застосовують середньомінералізовані води хлоридно-гідрокарбонатні натрієві (Шаянська), хлоридні-гідрокарбонатні, гідрокарбонатні магнієво-кальцієві (Сойми, Рай-Оленівська, Кримська, Березівські мінеральні води та ін.), гідрокарбонатні натрієві (Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалявська). Воду призначають за 1,5 год. перед вживанням їжі температурою 38-40°С по 150-200 мл, тричі на день.
При ступені А-В, підвищеній або нормальній кислотності призначають ті ж самі води за 1 год. перед вживанням їжі, температурою 38-40°С по 150-200 мл, тричі на день.
При ступені А-В, зниженій кислотоутворюючій функції шлунка, а також хворим, що отримують підтримуючу терапію ІПП призначають маломінералізовані води хлоридно-гідрокарбонатні натрієві, гідрокарбонатні натрієві (Лужанська) за 40-60 хвилин до їжі у теплому вигляді (38-40°С) по 150-200 мл, тричі на день.
З пляшкових мінеральних вод хворим на ГЕРХ рекомендують води з підвищеним вмістом гідрокарбонатних іонів:«Поляна Квасова», «Лужанська», «Свалява», «Поляна Купіль», «Плосківська», «Шаянська», «Березівська», «Драгівська». Мінеральні води заздалегідь дегазують.
Дотримання дієтичних рекомендацій при ГЕРХ є основним компонентом лікувального комплексу, й чітке їх виконання має позитивний вплив на перебіг захворювання, дозволяє зменшити дозу та тривалість вживання антисекреторних препаратів, позитивно впливає на інші органи травної системи, на обмінні процеси, покращує якість життя пацієнтів.
Матеріал підготувала: доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб, к.мед.н. Дудка І.В.
