• Українська
  • English
Ожиріння – загроза нашого століття
Ожиріння – загроза нашого століття

Ожиріння – загроза нашого століття

В процесі еволюції організм людини пристосувався накопичувати запас поживних речовин в умовах великої кількості їжі, щоб витрачати цей запас в умовах вимушеної відсутності або обмеження їжі, свого роду еволюційна перевага, що дозволяло вижити.

У стародавні часи повнота вважалася ознакою благополуччя, достатку, родючості та здоров’я. Прикладом служить скульптура «Венера Віллендорфська» (Venus of Willendorf), датована 22-м тисячоліттям до н.е. (Можливо, найдавніша відома ілюстрація ожиріння).  

Ожиріння (лат. adipositas – буквально: «ожиріння» і лат. Obesitas – буквально: повнота, огрядність, вгодованість) – відкладення жиру, збільшення маси тіла за рахунок жирової тканини. Жирова тканина може відкладатися як в місцях фізіологічних відкладень, так і в області молочних залоз, стегон, живота.

 

Ожиріння ділиться на ступені (за кількістю жирової тканини) і на типи (в залежності від причин, що призвели до його розвитку). Ожиріння веде до підвищеного ризику виникнення цукрового діабету, гіпертонічної хвороби та інших захворювань, пов’язаних з наявністю надмірної ваги. Причини надлишкової ваги також впливають на поширення жирової тканини, її характеристики (м’якість, пружність, відсоток вмісту рідини), а також на присутність або відсутність змін шкіри (розтягнення, розширені пори, так званий «целюліт»).

Ожиріння може розвинутися в результаті: порушення рівноваги між прийнятою їжею і витраченою енергією, не ендокринної патології – з’являється через порушення в системах підшлункової залози, печінки, тонкого і товстого кишечників; генетичних порушень.

Під час ожиріння відкладання і мобілізація жиру із жирових депо здійснюється складним нейрогуморальним механізмом (кора головного мозку, симпатична і парасимпатична нервова система, а також залози внутрішньої секреції). Основну роль в патогенезі ожиріння відіграють порушення функції центральних нервових механізмів кори головного мозку, де розташовані центри, що регулюють апетит. Порушення координації між витратою енергії та апетитом, що визначає прихід енергетичного матеріалу та інтенсивність обмінних процесів, обумовлює накопичення жиру. Порушення функціонального стану гіпоталамічних центрів, що регулюють апетит, можуть бути також наслідком запального процесу або травм.

Профілактика ожиріння полягає в усуненні гіподинамії, дотриманні раціонального харчування. Необхідний контроль з боку батьків щодо дотримування правил вигодовування, фізичного розвитку новонароджених та дітей шляхом систематичного вимірювання росту і маси тіла (особливо при схильності до ожиріння).

Інформацію підготував асистент кафедри медичної біології та генетики к.мед.н. Ю.М. Вепрюк

Корисно знати