ФАХІВЕЦЬ БДМУ КОНСУЛЬТУЄ. Вважається, що здоров’я – це нормальний стан організму, який характеризується оптимальною саморегуляцією, повною узгодженістю при функціонуванні всіх органів та систем, рівновагою поміж організмом та зовнішнім середовищем при відсутності хворобливих проявів.
Тому основною ознакою здоров’я є здатність до значної пристосованості організму до впливів різноманітних чинників зовнішнього середовища. Завдяки цьому здоровий організм може витримувати значні фізичні та психічні навантаження, не тільки пристосовуючись до дії екстремальних чинників зовнішнього середовища, але й повноцінно функціонувати в цих умовах. Таким чином, здоров’я доцільно розглядати і як здатність організму активно та повноцінно пристосовуватись до змін оточення. Можна сказати, що здоров’я – це здатність організму перебувати в рівновазі з оточенням.
Загартовування безпосередньо пов’язане з підтриманням такого стану. Тому будь-хто і будь-коли має знати про корисність загартовування і всебічно користуватися цією безкоштовною цілющою скарбничкою підтримання здоров’я. Існує два правила загартування: щоденність і поступовість.
Холодна вода не даремно називається “королевою здоров’я”.
Загартовувальна дія її на організм найсильніша. Починають водні процедури поступово після ранкової зарядки. Температура води має бути 28-30 градусів. Кожні наступні два-три дні роби її холоднішою на один градус, поки не доведете до 12 градусів, а то й нижче – в залежності від індивідуальних особливостей організму. Температура в приміщенні, де загартовуєтеся, не повинна перевищувати 17-20 градусів. Обтирання роблять губкою або мокрим рушником, починаючи з рук, плечей, шиї, тулуба. Відтак швидко витираються досуха і надягають білизну. Ще сильніше діє обливання холодною водою. Тому температура води спочатку має бути не нижче 30 градусів. Її, також поступово знижуючи, доводять до 20-15 градусів і нижче. Холодну воду використовують і як засіб проти зайвої ваги. У ній можна “спалювати” надлишки жирів завдяки високій теплопровідності води. Відомо, приміром, що за 15 хв купання у двадцятиградусній воді додатково виділяється 100 кілокалорій. Але вдаватися до цього сильнодіючого засобу, щоб схуднути, можна лише за умови консультації з лікарем. Відомий німецький гігієніст Еріх Дойзер вважає, що звичайний душ краще закінчувати 10-15-секундним перебуванням під абсолютно холодним струменем. При контрастному душі, на його думку, повинна бути така черговість: 2 хв – гаряча вода (не тепла, а гаряча), 5-10 секунд – холодна (гарячий кран закручується зовсім). Знову 2 хв гарячої води і т. д. Всього від 4 до 6 циклів. Закінчувати обов’язково холодною водою.
Існують методики обливання водою на відкритому повітрі, стоячи босоніж на землі. У цьому випадку ми відновлюємо власну енергетику і зливаємося з природою.
Для запобігання частих ангін і фарингітів рекомендується полоскання горла 1-2 рази на день, починаючи з води кімнатної температури, знижуючи її на 1-2?С на тиждень, дійшовши до 5-7?С. Потрібно завжди бути впевненим в успіху і не боятися загострень хронічних захворювань горла.
У теплу пору року потрібно використовувати найменшу можливість для купання у відкритих водоймах, тут крім позитивного впливу води, величезну роль грає гармонійне спілкування з природою. Після двох-трьох років підготовки більш-менш молоді (дітям і підліткам “моржування” категорично протипоказане!) і до того ж абсолютно здорові люди можуть подумати і про найвищу форму загартовування – цілорічне плавання. Першого року, почавши навесні чи влітку з купання у воді температурою 18-20 градусів, вони продовжують цю благу справу до жовтня-листопада, другого року – до грудня, а на третій чи четвертий рік уже можна плавати серед крижин. Та й то не більше 40-60 секунд. Навіть дуже досвідчені “моржі” не плавають більш як півтори-дві хвилини. Купання в ополонці — це “вищий пілотаж” в загартовуванні, до якого треба доходити поступово.
Таким чином, правильне використання можливостей загартовування водою дає можливість підвищити адаптаційні резерви здоров’я і надати можливість організму активно та повноцінно пристосовуватись до змін оточення і перебувати в рівновазі з ним.
Матеріал підготував: професор Юрій Роговий, завідувач кафедри патологічної фізіології
