26 квітня на кафедрі клінічної імунології, алергології та ендокринології доцентом Піддубною А.А. була прочитана лекція студентам 4 курсу 23 групи на тему «Захворювання щитоподібної залози: сучасні підходи до діагностики, лікування та профілактики», присвячена 33-ій річниці аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Як відомо, одним із найбільш згубних наслідків аварії є вплив на ендокринну систему. Значне зростання захворюваності на рак щитоподібної залози після Чорнобильської катастрофи визнане головним медичним наслідком аварії на ЧАЕС. За офіційними статистичними даними первинна захворюваність на рак щитоподібної залози після Чорнобильської катастрофи в регіонах радіоактивного забруднення в 10 разів перевищує аналогічний показник на решті територій України.
Після аварії на Чорнобильській АЕС з 1990 року в Україні встановлено значне збільшення захворюваності на рак щитовидної залози серед дітей та підлітків. З 1986 по 2001 рік прооперовано 2371 особу віком від 0 до 18 років на момент аварії. Серед них 1639 хворих були в дитячому віці (0-14 років) та 697 хворих – у підлітковому (15-18 років).
Шляхи надходження радіонуклідів йоду в організм людини після Чорнобильської аварії були різними. Якщо для населення м.Прип’яті та евакуйованих у перші дні після аварії з 30-кілометрової зони це був перш за все інгаляційний шлях, то для жителів віддалених територій України основним шляхом надходження радіоактивного йоду в організм був аліментарний.
Як відомо, радіоактивний йод особливо небезпечний, так як він вибірково поглинається в організмі клітинами щитовидної залози. У зв’язку з цим серед можливих віддалених наслідків впливу радіойоду на ЩЗ прогнозувалась поява додаткових випадків таких її захворювань, як: гіпотиреози, аутоімунні тиреоїдити, доброякісні та злоякісні новоутворення залози.
Узагальнюючи вищенаведені дані, необхідно констатувати, що в Україні після аварії на Чорнобильській атомній станції відмічено значне зростання частоти раку ЩЗ у дітей і підлітків, особливо це спостерігається в регіонах, які найбільш постраждали. Тим більше, що за науковим прогнозом пік даної захворюваності ще попереду, а післядія “”чорнобильського”” радіойоду триватиме приблизно 20 років. Для вирішення цієї проблеми необхідно створити і реалізувати державну програму “”Чорнобильська катастрофа і щитовидна залоза”” із залученням кваліфікованих спеціалістів-ендокринологів. Зволікання з її вирішенням приведе в найближчому майбутньому до значного збільшення випадків запущеного раку ЩЗ. Крім того, чекають допомоги вже прооперовані з приводу раку ЩЗ, спричиненого Чорнобильською катастрофою, а також тисячі хворих дітей та підлітків України, які потребують вирішення цілого ряду медико-соціальних питань.
У майбутньому вкрай необхідним є проведення широкомасштабних довготривалих епідеміологічних досліджень захворювань ЩЗ у пацієнтів, які в дитячому віці мали контакт з іонізуючим випромінюванням
