«Революція гідності» не тільки сколихнула країну хвилею нечуваного патріотизму,
а і показала важливість національної ідеї. Нині саме за неї триває боротьба, і те, наскільки ця боротьба буде успішною, залежить від кожного з нас. 21 листопада 2013 року на Європейську площу в Києві із протестом проти наміру можновладців зупинити Угоду про рух України до Європи вийшли мирні люди.
…коли розколюється світ
на до і після
вчора й завтра,
коли на горло нашій пісні
нахабно накладають лапи
і обривають наш політ,
тоді з’являються майдани,
тоді мільйони в унісон
співають гімни і молитви,
і діє тут один закон –
закон об’єднаної сили,
закон завзяття й боротьби.
ми в бога волі попросили
і вперто йдемо до мети…
(Людмила Пуляєва)
За кілька днів протестувальники перейшли на славнозвісний Майдан Незалежності, де й відбувся о четвертій ранку підступний і дуже жорстокий удар, спрямований владою проти співвітчизників. В основному це були студенти, небайдужі до того, що відбувається в країні. Цей одностайний поклик душі, що гордо вихопився з уст велелюдного майдану, почув увесь світ – він сягнув самого неба і могутньою хвилею покотився по Україні, збадьорюючи серця її патріотів і збурюючи лють ворогів.
Доцентом кафедри анатомії людини ім. М.Г.Туркевича Наварчук Наталією Миколаївною було проведено круглий стіл зі студентами 1 курсу 19 групи та 2 курсу 31, 32 та 33 груп медичних факультетів №1 та №2, присвячений спогадам цих і сумних, і доленосних моментів, котрі почали змінювати нашу Державу.
