До Дня пам’яті 30-річчя Чорнобильської трагедії
25 квітня на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології доцентом Юр’євою Л.М. проведено круглий стіл зі студентами 4-го курсу 4 групи спеціальності «Педіатрія» на тему: «Вплив радіаційного опромінення на плід».
Сьогодні на континенті, в Європі, діє 72 АЕС, це майже 180 реакторів. Або 1 реактор на 3 мільйони людей. У Франції і Швеції – один реактор на 1 мільйон осіб.
Студентам розповіли, що ступінь впливу радіаційного опромінення на ембріон залежить від терміну вагітності на момент його дії. За умов опромінення через 2-4 тижні після запліднення ембріон або розвивається нормально, або гине; через 4-12 тижнів після запліднення виникають мікроцефалія, розумова відсталість, катаракта, затримка росту, мікроофтальмія; через 20 тижнів наслідки такі ж, як і при опроміненні в постнатальному періоді: облисіння, враження шкіри і слизових оболонок, пригнічення червоного кісткового мозку.
Сьогодні немає достовірних доказів взаємозв’язку низьких доз опромінення, отриманих одним або обома батьками до зачаття дитини, з підвищенням ризику народження дітей з хромосомними порушеннями.
Опромінення радіоізотопами, введеними в організм матері для дослідження внутрішніх органів, аналогічно такому при рентгенографії; проте, на додаток до інших небажаних ефектів радіації, може статися затримка розвитку щитовидної залози плода. Тому під час вагітності слід уникати проведення подібних досліджень.