Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
День рідної мови відзначає кожна культурна людина, яка усвідомлює, що мова є неоціненним надбанням людства. Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди та завжди. Без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати.
В художній літературі — поезії й прозі — всіх народів, поняття рідної мови виступає поряд з поняттям рідного краю, батьківської хати та материнського тепла. Поза межами держави українську мову можна почути в Канаді, Великобританії, Мексиці, Німеччині, Аргентині, Парагваї, Венесуелі, Греції, Китаї (близько 40 країн світу).
З нагоди відзначення Міжнародного дня рідної мови завідувач кафедри суспільних наук та українознавства, професор Антоній Мойсей та доцент Тетяна Никифорук разом із студентами-іноземними громадянами (медичний факультет №4) провели круглий стіл на тему: «Мова мого народу» Студентам розповіли історію свята та цікаві факти про українську мову, наголосили на значенні та цінності рідної мови для кожного народу. Студенти підготували доповіді про мову гінді (державна мова Індії), а також декламували поезії мовою гінді, українською та англійською.
Для кожного народу, кожної нації найближчою і найдорожчою є його рідна мова. С. Жупанин: По – своєму кожна пташина співає. По – своєму кожен народ розмовляє.
Тож любіть свою мову та оберігайте її! Адже мова – це свого роду душа народу: немає мови – немає народу.
