У стінах рідного БДМУ знову ожили голоси юності. Зустріч випускників 1995 року стала ніби поверненням у часі – до тих аудиторій, де колись народжувалися мрії, плекалася надія й формувалося покликання лікаря. Минуло три десятиліття, але сьогодні вони повернулися вже не студентами, а колегами й наставниками.
Серед них – професори, доценти, завідувачі кафедр, ті, хто став серцем і розумом нашого університету, хто продовжує писати його історію. Випуск цього року особливий ще й тим, що серед його представників – чинний мер міста Чернівці, що додає зустрічі символічного звучання: вихованці БДМУ не лише служать медицині й науці, а й розбудовують рідне місто.
Ректор університету привітав випускників теплим словом, ніби господар, що вітає своїх дітей удома. І справді, університет – це дім, де стіни пам’ятають кроки молодості, а сьогодні ці кроки злилися з упевненим поступом зрілості. Зустріч стала святом пам’яті й подяки. Тут переплелися минуле й сучасне: усмішки з фотографій студентських років відгукнулися у світлих очах професіоналів, які присвятили життя медицині, науці та громадській службі.
Це був день, коли час зупинився, щоб дати відчути – ми завжди залишаємося частинкою рідної Alma Mater.