КОНСУЛЬТУЄ ОФТАЛЬМОЛОГ. Ушкодження органа зору досі залишаються однією з основних причин сліпоти й професійної інвалідності.
Слід зазначити, якщо перша лікарська допомога була надана своєчасно і кваліфіковано, а спеціалізована допомога попередила розвиток тяжких внутрішньоочних ускладнень, або у випадку їх виникнення послабила їх негативний вплив, травмованому пацієнту в більшості випадків можна зберегти зорові функції.
Статистика
Незважаючи на добру захищеність кістковими стінками орбіти, пошкодження очей становлять 5-10% від загальної кількості всіх травмувань. На травми припадає близько 20% усієї патології очей, вони є причиною однобічної сліпоти в 50% випадків, двобічної – у 20%. Травми очей спостерігаються переважно в осіб найбільш працездатного віку (84,6% – у 20-30 років) і часто призводять до обмеження або цілковитої втрати працездатності.
Дитяча травма (серед госпіталізованих дітей контузії становлять 65%, поранення 25%, опіки – 10%); 85% поранення у хлопчиків, 15% – у дівчаток (переважно з вини хлопчиків); спостерігається “сезонність” дитячої травми – травматизм зростає під час канікул (здебільшого це пов’язано з безнаглядністю дітей в цей період, “травмонебезпечними” іграми).
З урахуванням великого соціального значення очного травматизму, необхідності запобігання важким його наслідкам, профілактики та своєчасного лікування в усіх обласних центрах України створені спеціалізовані травматологічні центри, що надають висококваліфіковану допомогу хворим з ушкодженням очей. Всього в Чернівецькій області за минулий рік зареєстровано 9415 травм ока. Показник травм на 10 тисяч населення складає 53,3. Питома вага виробничих травм – 0,6%. Зареєстровано 7 інвалідів за зором (травми та їх наслідки).
За ознакою причини травми очей поділяють на побутову, транспортну, кримінальну, виробничу, спортивну, сільськогосподарську та дитячу.
За характером ушкоджень виділяють механічні пошкодження (контузія, непроникні, проникні та наскрізні поранення), опіки (хімічні, термічні, термо-хімічні, променеві). Також розрізняють чотири ступеня тяжкості механічної травми: І – легкі ушкодження, що не загрожують зниженню функцій ока; II – ушкодження середньої тяжкості, що загрожують зниженням функцій ока; III – тяжкі ушкодження, що загрожують втратою функцій ока; IV – особливо тяжкі ушкодження, що загрожують втратою ока.
Око не пробачає ударів
В структурі дитячої травми переважають контузії. Як тільки випадає сніг, до нас звертаються діти з контузіями очей “сніжками”, травма більш складна, якщо сніг вологий, добре ліпиться, якщо на ньому утворилась тонка крижана кірочка. Не завжди можна прогнозувати наслідки контузії. Око не пробачає навіть не дуже сильних ударів. Дитина не завжди поскаржиться на погіршення зору одного ока. Порушення трофіки сітківки може призвести до її дегенеративних змін, витоншення та відшарування і тоді людина втрачає зір. Ось чому після будь-якого удару по оку одразу слід показати дитину офтальмологу, який призначить повторну консультацію через один, три та шість місяців після травми.
Невідкладна допомога
З метою першої допомоги у разі проникного поранення слід закапати в кон’юнктивальний мішок дезінфікуючі краплі, накласти бінокулярну пов’язку. Після надання першої допомоги постраждалого необхідно негайно відправити у спеціалізований офтальмотравмцентр в горизонтальному положенні на спині.
У випадку опіка ока слід:
видалити тверді частки з поверхні ока та кон’юнктивальної порожнини (за необхідності використати місцевий анестетик);
інтенсивно промити кон’юнктивальний мішок фізіологічним розчином, розчином фурациліну (1:5000), водою (дистильованою або будь-якою). За можливості використати специфічні антидоти;
закапати в кон’юнктивальний мішок дезінфікуючі краплі або закласти антибіотикову мазь;
накласти пов’язку та терміново направити пацієнта в офтальмотравмцентр.
Причини та профілактика пошкоджень очей у дітей
У дітей до року життя травми очей зустрічаються переважно з вини батьків – це ерозії рогівки нігтями, накрохмаленою білизною, термічні опіки (гаряча олія, молоко) та хімічні опіки очей (перманганат калію, розчин йоду).
У віці 1-3 років діти починають ходити, травмують очі при ударах та падінні.
Вік 3-6 років характеризується різноманітними пошкодженнями, які спричинені самими дітьми при невмілому використанні гострих предметів (виделка, ніж, голка, дріт, уламок скла).
Травма дошкільного віку трапляється внаслідок переважання рухливої активності над навичками самозбереження. З метою її профілактики слід проводити просвітницьку роботу з батьками про створення умов, що виключають можливість травмування очей у дитини.
Основні причини шкільної травми:
“травмонебезпечні” ігри з використанням саморобної зброї, хімічно-активних та вибухонебезпечних речовин (кислоти, луги, натрій, магній, сірка, карбід кальцію, порох);
неорганізовані заняття спортом (без тренера, вчителя, на непідготовленій та непристосованій для занять спортом території).
Профілактика
Освітня робота з батьками та вчителями, щодо організації дозвілля дітей (залучення їх до спортивних секцій, різноманітних гуртків), контролі за їх іграми, правильного зберігання хімічно-активних та вибухонебезпечних речовин, дотримання правил техніки безпеки на уроках праці.
Для профілактики очного травматизму у дорослих як на виробництві так і в домашніх умровах можна порадити чітко дотримуватись правил техніки безпеки під час роботи з електроінструментом, верстатами, станками, одягати під час роботи спеціальні захисні окуляри, щитки чи маски.
Матеріал підготував доцент кафедри офтальмології ім. Б.Л. Радзіховського Олег Кучук
