Чернівецька область – це край, який славиться не лише своїми буковими лісами, неповторними природно-кліматичними умовами, чудовими гірськими пейзажами та джерелами з лікувальними водами, своєю самобутньою історією, багатовіковими звичаями і традиціями, унікальними історичними й археологічними пам’ятками, специфічними промислами, культовими спорудами, а й широкою палітрою музейних закладів, які функціонують в регіоні.
В контексті означеного необхідно підкреслити, що одним з оригінальних музеїв міста є історико-медичний музей Буковинського державного медичного університету, де на 2022 рік зібрана велика колекція особистих речей відомих лікарів-науковців, медичні прилади, відповідна фахова література, копії багатьох нормативно-регламентаційних документів, портрети ректорів, професорсько-викладацького складу, відомих випускників цього навчального закладу тощо.
Музей заснований у 1968 році на підставі рішення Вченої ради Чернівецького державного медичного інституту (Наказ ректора № 179 від 18 березня 1968 року). Його робота розпочалася з презентації невеликої експозиції, присвяченої 25-річчю діяльності інституту.
Першим очільником музею був Борис Меєрович Дробніс (14 01. 1889 р.н., м. Бердичів Житомирської області).
Попервах музей розташовувався у малій конференц-залі корпусу на Театральній площі, 2. Варто зазначити, що впродовж 1968-1987 років він діяв як музейна кімната на громадських засадах. У 1987 році музей поновив свою роботу в одному з корпусів по вулиці Ю. Федьковича, 15 (в окремій аудиторії кафедри медичної біології та генетики) як уже штатний підрозділ медінституту і функціонував під керівництвом доцента кафедри анатомії Гершка Гершковича Фішера. У наказі по Чернівецькому державному медичному інституті від 26. 08. 1988 року за № 118-л йдеться про його призначення на посаду завідувача музею з 22.08. 1988 року.
Гершко Гершкович був звільнений від займаної посади 25.06. 1991 року (наказ № 110-л від 27.06.1991 р.) внаслідок тимчасової непрацездатності.
Наступним керівником музею стала старший лаборант кафедри медичної біології та генетики Наталія Олександрівна Височина (наказ від 09. 07. 1991 р. за № 117-л § 5).
Згідно з наказом ректора Буковинської державної медичної академії від 05. 10. 1993 р. за № 152-л на посаду директора музею призначили асистента кафедри фармакології Володимира Івановича Білоуса.
За 1993 – 1994 рр. була проведена копітка робота по збиранню відповідної інформації та експонатів для оформлення експозиції й документації музею. У тому ж таки 1994 році музей був офіційно зареєстрований і взятий на облік в Управлінні культури Чернівецької обласної державної адміністрації.
У 1998 році, у зв’язку з розширенням його площ, музей перевели до приміщення бібліотечних читацьких залів, які розміщувалися у гуртожитку № 5 по вулиці Чернігівська, 1.
Весною 2004 року керівництвом БДМУ було вирішено капітально відремонтувати приміщення цокольного поверху будівлі університетського палацу „Академічний” і перевести туди музей з гуртожитку. У жовтні 2004 року (до 60-річного ювілею БДМУ) музей офіційно відкрили у новому, ошатному приміщенні.
Варто зазначити, що музей має п’ять експозиційних залів, загальною площею 320 кв.м та допоміжні приміщення, комп’ютерну, аудіо і відео техніку. Основний фонд музейної колекції складає понад 1500 оригінальних експонатів – скульптурних, речових, письмових, кіно-, відео-, фото-, фоно- і натуральних предметів, муляжів, репродукцій з історії Буковинського державного медичного університету (далі – БДМУ).
Вісім основних розділів постійно діючої експозиції висвітлюють: 1) київський період діяльності навчального закладу в статусі Другого Київського державного медичного інституту (1931-1944 рр.); 2) буковинський період діяльності навчального закладу; 3) життя та діяльність видатних науковців університету, а також – відомих у світі його випускників; 4) історію медсестринства та милосердя в Україні й на Буковині зокрема; 5) історію Чернівецького, Новоселицького, Вашківецького медичних коледжів; 6) документи та предмети з історії медицини України та Буковини; 7) науково-дослідницьку діяльність співробітників і студентів університету та його наукові звʼязки із зарубіжжям; 8) спорт, художню самодіяльність, побут, дозвілля студентів та професорсько-викладацького персоналу.
Крім того, на особливу увагу заслуговують наступні розділи: присвячений висвітленню відомої широкому загалу „Чернівецької хімічної хвороби”; присвячений найвідомішим випускникам БДМУ, серед яких – Герой України, лауреат Державної премії України, композитор й поет, автор пісні „Червона рута” Володимир Івасюк; лауреат Державної премії України, поет Михайло Ткач; лауреат Золотої медалі ЮНЕСКО і звання „Золоте імʼя світової культури” – Йосип Ельгісер; заслужений лікар і головний терапевт Естонії, професор Н.В. Ельштейн; Надзвичайний і Повноважний Посол України в Індії, професор Г.І. Ходоровський; Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії, професор Л.І. Сандуляк; міністри охорони здоров’я України – В.Д. Братусь та Ю.П. Спіженко.
В музеї також демонструється низка подарованих робіт видатного скульптора України і Буковини В.Скиби.
У музеї, спільно з бібліотекою і відповідними кафедрами університету демонструються відвідувачам тематичні та ювілейні виставки, присвячені видатним подіям й знаменитим науковцям. Одночасно музей є місцем проведення занять зі студентами з історії медицини, фармації і медсестринства. Також при музеї працює науково-дослідницький гурток, членами якого є студенти, учні коледжів в структурі БДМУ, медичного ліцею, гімназій та шкіл міста. Варто підкреслити, що історико-медичний музей у 1998 році включений до європейської Асоціації музеїв історії медицини Східної Європи (м. Рига).
Матеріал підготував: науковий працівник музею, провідний фахівець палацу культури та відпочинку «Академічний» Іван Сандуляк
