Дух неминуче прагне увись — до ідеалів. Цицирон
Світ завжди цікавило питання вдосконалення власного духу, шліфування його як діаманта і обрамлення найтоншою невидимою ниткою ідеалу. Розуміння процесів, які відбуваються у суспільстві, часових просторах і різних точках Всесвіту змушувало людину думати і діяти. Значну роль довершеності належить мистецтву, бо завжди є шанс через призму прекрасного показати справжню суть.
Валентина Головко, художній керівник палацу «Академічний»: «Буковинський державний медичний університет дає якісну освіту майбутньому медичному та фармацевтичному фахівцю і створює всі умови для всебічного розвитку студента, формує особистостей, розвиває організаторські, лідерські, творчі здібності. Медики по-особливому відчувають мистецтво, бо добре знають, що і словом можна зцілити людину. Відзначаючи 70-річчя БДМУ згадуємо всіх хто творив історію Буковинського державного медичного університету . А творили її видатні науковці, випускники та творчі особистості, які можуть поєднувати і мистецтво лікування і творчість. Яскравим прикладом є бувші студенти і випускники, які стали відомими на весь світ митцями – це і легендарний український композитор і поет, Герой України Володимир Івасюк, Заслужений діяч мистецтв України Михайло Ткач, Заслужений діяч мистецтв України, володар Золотої медалі ЮНЕСКО Йосип Ельгісер».
Теперішнє покоління студентів БДМУ мають безліч можливостей навчаючись реалізувати себе у різних видах діяльності,: науці, спорті, мистецтві.
Усі, хто обдарований Господом талантом митця успішно поєднують навчання з творчістю. Так було 70- років тому, так і зараз, тільки велика різниця теперішніх студентів від випускників старшого покоління, що у сучасного студентства є Палац «Академічний», із сучасним технічним обладнанням, розкішною сценою, репетиційними залами, тобто умови такі, в яких хочеться творити».
Чим же особливі студенти престижного медичного закладу на Буковині? А тим, що навесні 1963 року з’явився ансамбль «Трембіта». Саме так назвали новостворений ансамбль медики, бо студентству Чернівецького медичного інституту вкрай кортіло створити щось, що би показало справжню суть українця, не залежно від професії. І ансамбль голосно та весело задзвенів трембітою народного мистецтва. Тому не дивно, що вже у 1965 році йому було присвоєно звання «Самодіяльний народний ансамбль пісні і танцю». У кожному звуці, в кожній пісні і в кожному танці відчувались майстерність і велике бажання дивитися крізь призму не тільки медичної науки, але й народного мистецтва, багатої української культури. Історія ансамблю написана золотими нитками, бо пов’язана з видатними особистостями нашої Батьківщини. Адже славнозвісний Володимир Івасюк – Лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка – був студентом медичного інституту та керівником оркестру ансамблю. Саме в цей час він зробив свої перші кроки композиторської діяльності, популярність якої вимірюється вже десятками років. Також ім’я «Трембіти» тісно сплетене з ім’ям Юрія Краснобаєва – Заслуженого працівника культури.
Творчість ансамблю багатогранна як українська пісня. За час його існування було створено біля 300 пісень, понад 50 оркестрових номерів, поставлено понад 30 вокально-хореографічних композицій. Перші, хто вклав свою душу в «Трембіту», – зараз доктори та кандидати медичних наук, професори, доценти, висококваліфіковані лікарі, зокрема: Гайко Г. В. – директор Української НДІ травматології та ортопедії , член-кореспондент АМН України, Корнацький В. М. – завідувач наукового відділу Інституту кардіології ім. М. Стражеска АМНУ, професор кафедри управління охорони здоров’я Київської медичної академії післядипломної освіти; також професори, доценти, асистенти БДМУ та інших медичних навчальних закладів.
Колектив «Трембіти» побував скрізь: його дзвінкий спів і запальні танці бачила не тільки Україна, але Румунія, Польща, Угорщина на Міжнародному фольклорному фестивалі «Буковинські зустрічі», Словаччина. Тому недарма неодноразово був нагороджений дипломами та грамотами за активну участь у розвитку народного самодіяльного мистецтва.
Ансамбль «Трембіта» є активним учасником усіх культурно-масових заходів м. Чернівці, благодійних акцій та заходів згідно календарного плану БДМУ. В 2013 році ансамбль відсвяткував своє 50-річчя. Тож керівництво університету не втрачає, а примножує традиції, береже придбане та підтримує нове. Сьогодні з колективом «Трембіти» працюють директор ансамблю доцент кафедри внутрішньої медицини Іван Гараздюк, художній керівник Леся Зюбак-Романчук, хормейстер – відмінник освіти України, викладач-методист училища мистецтв ім. С. Воробкевича Михайло Моклович, балетмейстер-постановник Денис Орновицький, концертмейстер Павло Кравчук. Кожен з них вкладає частинку себе, щоб ансамбль йшов у ногу з часом, щоб був сучасним і модернізованим, але з глибоким українським корінням. Вже восьме покоління студентів (біля трьох тисяч) Народного аматорського ансамблю пісні і танцю «Трембіта» пізнають Україну через мистецтво, вони туляться душею до української пісні і танцюють народні танці, щоб заповнити прогалину забуття свого…, рідного…
Хомин Вікторія, випускниця 2014 року спеціальності «лікувальна справа»: «Участь у “Трембіті” дає певну розрядку від навчання, позитивні емоції, нові сили на звершення. Серед учасників ансамблю панує така традиція: «Якщо пропустиш репетицію, то завтра отримаєш двійку». Ми кожного разу стараємось відвідувати репетиції, брати участь у різноманітних концертах та святкуваннях для того, щоб заряджатися гарними емоціями для подальших навчальних здобутків».
Косовець Майя, староста танцювальної групи, студентка 4 курсу медичного факультету №4: «Взагалі танець для нас є великим натхненням, танцюючи ми заряджаємось енергією. Він допомагає мені на нелегкій професійній стежині. Людина, яка виступає на сцені, яка показує своє єство перед глядачами – стає більш відкритою і їй легше спілкуватись з пацієнтами».
Народний аматорський студентський театр
Шекспір сказав: «Уесь світ театр, а люди в ньому актори», і був правий. Ми щодня змінюємо маски, проте намагаємось найчастіше одягати маску щастя. Зі всіх видів мистецтва театр як мистецтво, колективне за своєю природою, оскільки у створенні спектаклю об’єднуються зусилля драматурга, режисера, акторів, композитора, художника, що привертає людей до співпереживання і співпраці, якимось чином дає можливість злитися з іншою особою, встановити з нею глибші, тісніші і різноманітніші відносини. Саме тому, поклик душі та бажання дати можливість глядачу і виконавцю відчути «очищення» впродовж п’яти років творчого пошуку в театральній студії артисти – студенти під керівництвом режисера Валентини Головко та продюсера і менеджера Віктора Головка створили студентський театр (2007 р.) Першою постановкою була вистава для дітей «Зоряна мандрівка» за п’єсою сучасного українського драматурга Неди Нежданої. Створити образ на сцені – це майстерність і талант. На щастя медики відчувають його сповна, бо і в роботі з пацієнтами для їх блага приходиться грати то драму, то трагедію, а найчастіше комедію для їх же порятунку.
Валентина Головко – художній керівник палацу, режисер студентського театру: «Як студенти медики створюють такі важкі образи? «Репетиція» у перекладі з французької – «повторювати багато разів» і в цьому є безперечний успіх, який має на меті досконало оволодіти акторською майстерністю, бо для майбутнього медичного працівника – це запорука успіху як лікаря, фармацевта, організатора, керівника. Тому і не дивно, що студенти, які творили мистецтво на сцені, майстерно використовують свої знання та вміння на практиці, ставши висококваліфікованими фахівцями. На сьогодні у творчому складі студентського театру не тільки студенти, а вже і асистенти кафедр БДМУ та лікарі, які в свій час стояли у витоків створення студентського театру».
Театр – це призма того, що відбувається у суспільстві і через драматургічний матеріал творчий колектив театру передає образи героїв, у своїх постановках Ж.-Б. Мольєра «Лікар поневолі» ( прем’єра 1 квітня 2008 року), «Угода з ангелом» (2010 р.) за п’єсою сучасного українського драматурга Неди Нежданої. Саме ця постановка принесла почесне звання театру «народний» (2011 р.). «За двома зайцями» М. Старицького у постановці студентського театру не тільки відкрила фестиваль-конкурс «Театральна весна» (2012 р.), до речі, у фестивалі «Театральна весна» студентський театр завоював перше місце та отримав нагороду за кращу сценографію та музичне оформлення вистави «За двома зайцями».
Віталій Іліка, асистент кафедри патологічної анатомії: «Театр відкрив у мені дещо інше, ніж просто віру в себе(її мені не бракувало, тому що з дитинства займаюся спортивно-бальними танцями). Але до роботи в студентському театрі, я навіть і не здогадувався, що теж можу грати персонажів, які істотно відрізняються від мене, та накладаються яскравим образом мислителя… Я навчився бути собою і поряд з тим, бути різним, проте щирим. Зіграні мною ролі допомогли мені пізнати себе… І додам, що мені, як викладачеві, досвід, який я отримав у студентському театрі допомагає на парах у спілкуванні зі студентами, бо сьогодні просто сухо викладати студенту не цікаво і нудно, а для зацікавленості студента і кращого освоєння предмету це має бути «театралізація» у хорошому розуміння цього слова».
Юлія Білоока, студентка 6 курсу, медичного факультету №2: «Зіграні мною ролі Проні, Нори, Графині, були для мене клопіткою і виснажливою працею, я ніколи не думала, що це так складно. Подумаєш, грати на сцені простіше простого. Нічого подібного, для того щоб створити образ потрібно його проаналізувати, а потім поступово вживатися , багато читати, щоб хоча б наблизитись до персонажа, який подає нам для трактовки драматург. Я безмежно щаслива, що мій улюблений БДМУ дав мені можливість отримувати якісну медичну освіту та розвивати талант не тільки в студентському театрі, а й у вокально-естрадній студії і тішуся з того що відзначаючи 70-річчя улюбленого університету можу висловити йому свою вдячність».
Студентський театр завоював прихильність публіки всього міста, цьому теж є підтвердження ЗМІ, які висвітлюють успіхи студентського театру. Особливою популярністю театр користується у студентської молоді Чернівецької області. У 2012 році студентський народний аматорський театр став учасником у Міжнародному молодіжному фестивалі «FUTURE» м. Бремен (Німеччина). На фестивалі театр представив українську сучасну драматургію Неди Нежданої виставою «Угода з ангелом». У 2014 році театр представив виставу за п’єсою Пєра Бомарше «Весілля Фігаро».
Мистецькі студії
З часу відкриття палацу розпочали своє функціонування й різноманітні студії, які керуються життєвими принципами і кінцевою ціллю є фарбування світу яскравими кольорами. У студіях представлені студенти всіх факультетів: медичний факультет №1, №2, №3, №4, стоматологічний та фармацевтичний факультет, медичний коледж. Діють студії : естрадно-вокальна ( керівник Тетяни Д’яченко) учасники студії всіх дивують і зачаровують різноманітними вокальними напрямками, починаючи з автентичного і закінчуючи класичним, інструментальна ( керівник Віктор Головко) знає якими нотами торкнутися струн душі слухача, художня студія (Ірина Воробей), учасники малюючи чи творячи руками мистецтво віддають себе, діляться на прекрасні частини, які віддають глядачеві, студія ораторського мистецтва (керівник Валентина Головко), ораторське мистецтво – це мистецтво правильно висловити і подати слухачу слово так, щоб воно мало силу, вагу і розуміння., студія спортивного та сучасного танцю (Олена Булезюк) учасники серцем молоді, прагнуть ритму, ритму щастя і воно обов’язково посміхається, бо в танці немає одного – завжди є пара, поетичний клуб (керівник Христина Буринюк), так багато слів, але коли вони написані наживо, оголюючи душу, все навколо затихає, бо говорить душа…, фото та відео студія (керівник Михайло Сваричевський) Життя – мить, а коли щасливий, так хочеться затримати його хоч би на хвильку. І ці миті задокументовані та збережені для нащадків завдяки студійцям, молодим фотографам та операторам. Учасники студій беруть активну участь у Міжнародних, Всеукраїнських та обласних конкурсах і фестивалях, тримаючи першість серед переможців.
Ірина Лутчак, студентка 3 курсу, медичного факультету №1: «Життя студента БДМУ є важким, але надзвичайно цікавим. Навчаючись пізнаєш світ медицини, а після пар та лекцій поспішаю у Палац «Академічний», щоб вийти на сцену і заспівати українську пісню від усієї душі, і коли після надтяти репетицій починає вже щось виходити отримую такі емоції, що дають натхнення до пізньої ночі вчити медичну науку. Творчість мені допомагає не тільки розкрити свої вокальні та театральні здібності, а й організувати свій час грамотно і з користю. Люблю БДМУ, бо дає можливість провести незабутньо студентські роки».
Оксана Небеснюк, студентка 2 курсу фармацевтичного факультету: «Нашому університету 70! Це поважний вік, але це і не так багато, проте здобутків не перелічити. І це так чудово, що університет піклується про своїх вихованців, щоб кожен міг навчаючись реалізувати себе та вдосконалюватися. Як би не було важко навчатися, бо все таки спеціальності, які ми обрали, потребують відмінного навчання, щоб стати гарним спеціалістом і працювати на благо нашої України, але як же прекрасно віддавати частинку свого серця глядачеві. Я є артисткою народного аматорського студентського театру та учасницею естрадно-вокальної студії, і хочу сказати навчатись в БДМУ – це круто!»
Сьогодні палац культури та відпочинку «Академічний» виховує духовну культуру особистості та створює умови для вільного формування нею власної світоглядної позиції, забезпечує повноцінний розвиток молоді, високу художню культуру, розвиток естетичних потреб і почуттів .
В палаці «Академічний» проходять культурно-масові заходи з нагоди відзначення професійних свят «Дня медичного працівника», «Дня освітянина», «Дня студента», урочистості з нагоди «Посвяти в студенти», «Дні факультетів» , Міжнародні та Всеукраїнські науково-практичні конференції та мистецькі конкурси, вечори відпочинку, творчі зустрічі, театральні постановки. Культурний осередок – палац «Академічний» Буковинського державного медичного університету став улюбленим для всієї громадськості міста, області, України.
Матеріал підготувала: Валентина Головко – художній керівник Палацу “Академічний”.
