• Українська
  • English
Особливості святкування римо-католицького Різдва
Особливості святкування римо-католицького Різдва

Особливості святкування римо-католицького Різдва

Радісна Новина котра трапилась в містечку Вифлиєм понад 2000 тисячі років тому сповістила світу про те, що Діва Марія народила Господа Ісуса Христа – Спасителя світу та відкупителя людей з полону гріха.

Різдво Христове – одне з найбільших християнських свят.

Римо-католицька церква, більшість протестантських церков, а також більшість православних, включаючи Константинопольську, Антіохійську, Александрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську Грецьку, Еладську церкви, святкують Різдво в ніч з 24 на 25 грудня. 

Згідно римо-католицької традиції перед Різдвом переживаємо період Адвенту – час радісного очікування на прихід Спасителя, який триває близько чотирьох тижнів. В цьому часі можна зробити добрі постанови, котрі принесемо як духовний дар на свято Різдва. У ніч із 24 на 25 грудня в храмах відбувається урочисте Богослужіння, яке називається «Пастирка» (на знак духовного єднання з пастирями  яким було явлено прихід Божого Сина на землю). У XIII столітті, за часів святого Франциска Асизького, з’явився звичай виставляти в храмах для поклоніння ясла, в які поміщається фігурка Дитятка Ісуса, поруч Богоматір, Йосип, ангел, пастухи, що прийшли на поклоніння а також тварини. Головною тематикою яких є показати усі події, що відбувалися того часу.

У вігілійний («вігілія» означає бути пильним перед визначною урочичтістю) вечір (Святий вечір) вся родина очікує на  Різдво Христове. Підготовляємо наш дім, прибираємо, готуємо вігілійну вечерю, прикрашаємо ялинку, яка є символом райського дерева. Ялинка жива і зелена – є також символом Христа, дерева життя. Під ялинкою можна встановити ясла на згадку народження Сина Божого. Стіл застеляємо білою скатертиною. Під скатертину кладемо трохи сіна як знак про народження Ісуса в стайні на сіні. В центрі стола на тарілці лежить облаток («Різдвяний хліб» – тотенький листочок випеченого прісного тіста, який освячується в храмах під час Адвенту), відкрита книга Святого письма, кутя та 12 пісних страв.

Коли зійде перша зірка на небі, на згадку Вифлиємської ночі, святково вбрана родина збирається біля столу. Одне місце залишаємо вільним, як символ запрошення Ісуса: в ближніх і подорожуючих.

Вігілійна вечеря розпочинається Знаком Христа. Найстарший в сім’ї читає Євангеліє св. Луки 2.1-14, про народження Ісуса. Після чого ділимося облатком складаючи навзаєм найщиріші вітання та промовляємо подячну молитву, вечеряємо, традиційно співаємо колядки. Крім того є звичай дарувати подарунки. Та найважливіше для вірян – подарувати у цей День іншим крихту свого серця,  щоб якомога  більше уподібнитись доброму Богу, котрий заради любові до людей зіслав на світ Свого Сина. А  о півночі йдемо на до храму на святкову Різдвяну Месу.

Важлива собливість святкування Різдва католиками латинського обряду в Україні полягає в тому, що в порівнянні з католиками інших країн, наші вірні збагачені тією культурною і релігійною спадщиною, яка впродовж віків випрацювана нашим українським народом, разом з християнами різних конфесій, обрядів, національностей.

Отож хочеться привітати всіх хто сьогодні святкує Різдво Христове, нехай Господь наново народиться у ваших серцях, зцілює їх та перемінює на краще, а всім хто ще очікує на це Велике Свято, радості в душі, віри, надії та любові.

Христос Народився! Славімо Його!

Матеріал підготував асистент кафедри фармації Олександр Ровінський.

Корисно знати