Щороку Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається 1 грудня.
Поширення ВІЛ-інфекції залишається однією з основних проблем охорони здоров’я. Згідно з офіційними даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, наша країна сьогодні посідає одне з перших місць серед країн європейського регіону за кількістю ВІЛ-позитивних осіб. За статистичними даними, на початок 2018 р. в країні проживало 244 000 ВІЛ-позитивних людей. Кожен сотий громадянин України у віці від 15 до 49 років інфікований ВІЛ, що є одним із найвищих показників серед країн регіону.
На даний час найкращі результати з антиретровірусної терапії (АРТ) спостерігаються в людей, в яких ВІЛ-інфекція була виявлена при ранній діагностиці, що доводить її визначальну роль у ефективності лікування. Наразі використовуються імунологічні, молекулярно-біологічні та гематологічні методи діагностики. Молекулярно-біологічні (полімеразна ланцюгова реакція) методи є досить дороговартісними, через що не знайшли свого широкого застосування для первинного скринінгу. Гематологічна та біохімічна панелі включають дослідження, необхідні для оцінки функцій органів і систем та оцінки стану пацієнта. Серологічні методи засновані на визначенні антитіл до вірусу, мають високу чутливість і специфічність та є переважаючими у виявленні ВІЛ-інфекції. Найбільш сучасними є тест-системи ІV покоління (комбіновані), оскільки призначені для одночасного виявлення антитіл до ВІЛ-1 і ВІЛ-2 та антигену р24 ВІЛ-1, що дозволяє скоротити період «серологічного вікна» на 2-3 тижні.
Динаміка віремії після зараження детально вивчена для ВІЛ-1. Послідовність виникнення лабораторних маркерів виглядає наступним чином:
- Латентний період – перші 10 днів після інфікування маркери не визначаються.
- Період «серологічного вікна» – це інтервал між зараженням і появою антитіл. На його тривалість впливають тип діагностичної тест-системи та її чутливість. Для цього періоду характерно підвищення рівня серцевинного антигену р24, що є основним білком, який формує нуклеокапсид ВІЛ-1. Тест-системи IV покоління скорочують цей період і сприяють більш ранньому виявленню факту інфікування.
- Гостра ВІЛ-інфекція – період між появою РНК ВІЛ в плазмі до появи перших антитіл IgM, які циркулюють під час віремії. Тривалість періоду також залежить від характеру і чутливості тест-систем.
- Закріплена (стабільна) ВІЛ-інфекція (через 3-12 тижнів після зараження) – імунна відповідь у вигляді IgG досить виражена для отримання позитивної відповіді з використанням ІФА або Вестерн-блот методик.
-
Через 4 тижні після зараження ВІЛ-специфічні антитіла визначаються у 60-65% випадків, через 6 тижнів – у 80% випадків, через 8 тижнів – у 90% випадків, через 12 тижнів – у 95% випадків. На стадії СНІДу кількість АТ може знижуватися аж до повного зникнення. Дослідження показали, що ризик передачі ВІЛ-1 від людини на ранній стадії набагато вищий, ніж в період сталої ВІЛ-інфекції, що пов’язано з максимально високою кількістю вірусу в плазмі крові, цервікальному секреті у жінок і сім’яній рідині у чоловіків. Даний факт підвищує значущість ранньої (до формування стійких рівнів антитіл) діагностики ВІЛ-інфекції. Окрім того, рання діагностика ВІЛ-інфекції допомагає якнайшвидше розпочати АРТ задля полегшення стану пацієнта та попередження можливих ускладнень.
Інформацію підготувала: асистент кафедри медичної біології та генетики, к.біол.н. Кушнірик О.В.
