• Українська
  • English
Особливості діагностики та соціальна роль аутизму у дітей
Особливості діагностики та соціальна роль аутизму у дітей

Особливості діагностики та соціальна роль аутизму у дітей

Аутизм – психічний розлад, що характеризується вираженим дефіцитом особистих,

соціальних, мовних і інших сторін розвитку та навичок спілкування.

Термін аутизм (від грец. Autos – сам) ввів в 1912 році Е. Блейлер для позначення особливого виду мислення, яке регулюється емоційними потребами людини і не залежить від реальної дійсності. Синдром дитячого аутизму як самостійна клінічна одиниця був вперше виділений Л. Каннером в 1943 році. 

Походження аутизму може бути різним. Аутизм може зустрічатися як у вигляді конституційних особливостей психіки (акцентуація характеру, психопатія), так і у формі розладів психічного розвитку (ранній дитячий аутизм).

Різні виділяють різні причини дитячого аутизму. Деякі вчені пов?язують дане захворювання зі спадковістю, але багато хто дотримується точки зору, що справжні причини полягають в тому, що мати перенесла під час вагітності якусь інфекційну хворобу, наприклад, кір або краснуху. Серед інших чинників виділяють гормональні порушення, погані екологічні умови і радіацію, але найчастіше – це поєднання кількох факторів.

Симптоми дитячого аутизму можна розпізнати приблизно, з 3 місяців. Але остаточний діагноз виставляється зазвичай у 2,5-3-х річному віці дитини. До досягнення цього віку можна помітити ранні симптоми: малюк не посміхається, з ним складно встановити зоровий контакт, він не реагує на оточуючих, погано спить, без видимої на те причини. Відмова від грудей в сукупності з іншими симптомами також може бути проявом захворювання. 

З часом, батьки можуть розпізнати наступні симптоми виникнення аутизму: дитина здійснює монотонні дії і рухи, сидить в ліжечку і розгойдуються туди сюди, впродовж тривалого часу, не реагуючи на зовнішні подразники. Одним із важливих симптомів, є проблеми з мовленням у дітей. Хворі аутизмом діти найчастіше починають говорити дуже пізно і плутають займенники, але можуть і раптово вимовляти відразу ж довгі фрази, почуті від дорослих. При цьому в даних фразах повторюється не тільки порядок слів, а й інтонація, з якою вони були сказані раніше іншою людиною.

Хворих дітей можна розпізнати по замкнутості, відсутності інтересу до своїх однолітків, виражених емоціях (сміх або плач) без видимих причин, а також наявності у них різноманітних страхів. Дуже складно привернути хоч якусь увагу з боку малюка, найчастіше він практично не спілкується з однолітками, та й спілкування з дорослими зводиться до мінімуму. Обличчя хворого може бути постійно занадто зосередженим або постійно змінюватись взалежності від наявності в приміщенні людей (незадоволене і роздратоване обличчя змінюється на спокійне, у разі, якщо всі виходять з кімнати).

У шкільному віці такі дітки можуть чудово розбиратися в якійсь певній сфері, а у всіх інших дуже відставати від своїх однолітків. Діагностувати відхилення і проводити його лікування має фахівець – психіатр. Іноді визначити аутизм у дітей важко, так як ознаки нагадують інші психічні проблеми. 

Існують різні форми аутизму у дітей

Легка форма носить назву синдром Аспергера. Причиними даної форми аутизму, швидше за все, є поєднання сформованої екологічної ситуації і генетичного аспекту. При даному синдромі дитина не страждає від проблем зі словниковим запасом, але виникають складнощі при спілкуванні, так як вона не може виражати своїх емоцій і не розуміє емоцій інших людей.

Синдром Ретта. Розвивається зазвичай у дитини до року, характеризується його зворотним розвитком: спочатку дитина чомусь навчається (сидіти, повзати, вимовляти звуки), потім малюк поступово розучується це робити. У дворічних дітей можуть пропадати навіть жувальні навички, зникає будь-яка рухова активність крім рухів руками, що вимагає перебування в стаціонарі. В 5 років деякі навички повертаються, але з часом знову втрачаються. Синдром Ретта – найбільш важка форма аутизму.

Атиповий аутизм розвивається у дітей старшого віку, характеризується відсутністю одного або двох основних критеріїв, за якими ставиться діагноз аутизму.

Дезінтегративний розлад – коли у дітей старших 2 років спостерігається поступове занурення у себе з погіршенням (аж до повної втрати) мови, інтелектуальних і комунікативних здібностей.

Розрізняють такі ступені важкості аутизму: 1 ступінь – легкий. Діти можуть спілкуватися, але в незвичайній обстановці легко губляться. Рухи незграбні і повільні; дитина не жестикулює, мова амімічна. Іноді таким дітям ставлять діагноз-затримка психічного розвитку.

2 ступінь. Діти не створюють враження замкнутих в собі. Вони багато розмовляють, але при цьому ні до кого не звертаються, особливо люблять розповідати про сферу своїх інтересів, яку вивчили досконально.

3 ступінь. У звичній обстановці дитина нормально себе веде, але при відвідуванні нових місць у неї трапляється напад паніки або самоагресії. Такий хворий плутає займенники, відповідає марними штампами.

4 ступінь – найважчий. Діти не реагують на звернення, не дивляться в очі, практично не розмовляють. Якщо їм комфортно, вони сидять годинами, дивлячись перед собою. Дискомфорт у таких дітей проявляється криком і плачем.

Діагноз ставить комісія у державній психіатричній клініці в складі таких лікарів: дитячий психіатр, дитячий невролог, педіатр, дитячий психолог, логопед. Діагностика грунтується на спостереженні вищевказаних фахівців за дитиною, проведенні ними деяких тестових шкал: шкала оцінки неадекватної поведінки, шкала Коннорса, опитувальник для діагностики аутизму. Також при підозрі на аутизм проводиться таке обстеження: ЕЕГ, МРТ головного мозку, доплерографія судин голови та шиї.

Лікування аутизму у дітей. Дане захворювання медикаментозним способом неможливо вилікувати. Якщо почати своєчасне лікування аутизму, можна адаптувати дитину до сім’ї і соціальної організації. З медикаментозних засобів можливе застосування стимуляторів, антидепресантів, антипсихотиків. Але краще всього відмовитися від цих медикаментів, тому що вони дуже шкідливі і мають безліч побічних ефектів.

Одним із основних методів лікування дитячого аутизму є індивідуальне навчання і поступове поступове введення дитини в соціум. Таких дітей привчають до самостійності та навчають елементарним господарсько-побутовим навичкам. Лікування має завжди проходити в спокійній обстановці. Називати дитину необхідно тільки по імені. При необхідності, щоб домогтися її реакції, потрібно повторювати ім’я кілька разів при незмінній інтонації і гучності голосу.

При лікуванні аутизму важливо, щоб дитина чітко дотримувалась розпорядку дня, порядку в кімнаті і багаторазових повторень вивчених навичок. Діти з аутизмом складно сприймають найпростіші речі і навіть після того, як рідні навчили їх певної навички, через невеликий проміжок часу варто повторити з дитиною пройдене. Не варто переставляти меблі, міняти місцями предмети і іграшки, вносити інші зміни в побут малюка.

Багато фахівців рекомендують лікувати дитячий аутизм за допомогою спілкування з тваринами.

Прекрасними помічниками в боротьбі з аутизмом, які допоможуть вилікувати дитину, є дельфіни, собаки і коні. Іпотерапія популярна у всьому світі і дуже ефективна для боротьби з аутизмом у дітей, так як спілкування з кіньми дарує безліч позитивних емоцій, розвиває пам’ять, увагу і мислення.

Неможливо передбачити, наскільки будуть ефективні вжиті заходи. У деяких випадках позитивні результати будуть помітні вже через пів року, але буває і так, що на лікування таких дітей потрібно декілька років. Які б не були обрані методи для лікування аутизму, головне не забувати, що дана хвороба лікується тільки при взаємодії з хворими дітьми лікарів, рідних та близьких.

Матеріал підготував: завідувач кафедрою педіатрії, неонатології та перинатальної медицини д.мед.н., проф.  Ю.М, Нечитайло.

Корисно знати