Щорічно у травні за рішенням ВООЗ відзначають Всесвітній день меланоми.
Що важливо знати про меланому:
Меланома – одна з найбільш злоякісних пухлин людини, яка утворюється внаслідок злоякісного переродження пігментоутворюючих клітин шкіри та слизових оболонок (меланоцитів) і характеризується швидким метастазуванням у внутрішні органи.
За останні 50 років захворюваність на меланому зросла на 600%.
За даними ВООЗ, щорічно в світі від маланоми помирає близько 48 000 осіб.
Меланома найчастіше з’являється у віці 30-50 років, хоча може виникнути в будь-якому віці, дещо частіше її діагностують у жінок.
Найбільш часто меланома розвивається в шкірі (в 90% випадків), значно рідше – в порожнині рота, носа, піхві, прямій кишці, а також у кон’юнктиві, хоріоідальній оболонці ока тощо.
Причини розвитку меланоми остаточно не з’ясовані, серед етіологічних чинників та факторів ризику розвитку меланоми нині виділяють:
спадковість (наявність меланоми у близьких родичів);
вік (більше 50 років);
генотип (світла шкіра, світле волосся, блакитні очі, рожеві веснянки);
надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання, у тому числі штучного (в солярії), наявність в анамнезі сонячних опіків;
наявність невусів, їх значна кількість (більше 50), травматизація та зміна характеристик невусів тощо.
Клінічно меланома шкіри проявляється пухлиноподібним щільним вузликом інтенсивно чорного забарвлення, іноді з блакитним відтінком, від 0,5 смдо 2-3 сму діаметрі, округлої чи овальної форми з нерівними краями.
Зрідка зустрічаються безпігментні меланоми рожевого кольору (ахроматична меланома).
Часто на поверхні пухлини виникають ерозії чи виразки, які кровоточать, а також кірочки, лущення.
У 10% випадків зустрічається акролентигінозна меланома, відома як піднігтева меланома.
Для меланоми характерним є швидкий ріст та метастазування у лімфатичні вузли та внутрішні органи.
У 50-70% випадків меланома шкіри виникає в ділянці меланоцитарного невуса (пігментної плями, родимки) внаслідок:
надмірної інсоляції, у тому числі в солярії;
травмування шкіри в ділянці родимок (тертя, бриття, подразнення хімічними чинниками тощо);
самолікування (із застосуванням подразнюючих засобів);
гормональних розладів, розвитку імунодефіцитних станів тощо.
Ознаками переродження невусів (родимок) у меланому є:
поява в ділянці невуса неприємних відчуттів (поколювання, свербіж, біль);
зміна кольору (набуття синього або чорного забарвлення);
зміна форми невуса, його країв, збільшення у розмірах;
зміна поверхні (підвищення над рівнем шкіри, поява бугристості чи поява мокріння, кровоточивості).
Для кращого запам’ятовування ознак переродження невусів (родимок) у меланому створено шкалу “ABCDE” та шкалу “АКОРД”:
Шкала “ABCDE”:
A (Asymmetry) – асиметрія невуса
B (Border) – край нерівний або нечіткий
C (Colour) – колір невуса на різних ділянках різний
D (Diameter) – діаметер перевищує5 мм
E (Enlargement) – ріст (швидке збільшення в розмірі)
Шкала “АКОРД”
А – асиметрія (якщо умовною лінією розділити родимку навпіл, половинки її є різними).
К – край (поява нерівностей чи «рваного» краю).
О – окрас (зміна інтенсивності кольору в різних ділянках родимки, поява вкраплень іншого кольору: сірого, білого, чорного, червоного, темно-коричневого).
Р – розмір (чим більша родимка, тим вищий ризик переродження; розмір може бути і сумарним, багато маленьких родимок збільшують ризик переродження однієї з них).
Д – динаміка (збільшення розміру; поява кровоточивості, кірочок, виразок).
При появі подібних змін у ділянці родимки та ознак меланоми у жодному разі не варто займатися самолікуванням, потрібно негайно звернутися до лікаря-дерматолога та лікаря-онколога!
Методами профілактики злоякісного переродження невусів (родимок) у меланому є:
попередження сонячних опіків шкіри, застосування фотозахисних кремів;
уникання травмування шкіри в ділянці родимок;
уникання контакту шкіри в ділянці родимок із хімічними подразниками;
регулярний самоогляд шкіри та своєчасне звертання до лікаря при будь-яких її змінах.
Матеріал підготувала: професор Денисенко Ольга – завідувач кафедри дерматовенерології
