• Українська
  • English
Важливі факти про меланому, які варто знати кожному
які варто знати кожному

Важливі факти про меланому, які варто знати кожному

Щорічно у травні за рішенням ВООЗ відзначають Всесвітній день меланоми.

 

Що важливо знати про меланому:

Меланома – одна з найбільш злоякісних пухлин людини, яка утворюється внаслідок злоякісного переродження пігментоутворюючих клітин шкіри та слизових оболонок (меланоцитів) і характеризується швидким метастазуванням у внутрішні органи.

За останні 50 років захворюваність на меланому зросла на 600%.

За даними ВООЗ, щорічно в світі від маланоми помирає близько 48 000 осіб.

Меланома найчастіше з’являється у віці 30-50 років, хоча може виникнути в будь-якому віці, дещо частіше її діагностують у жінок.

Найбільш часто меланома розвивається в шкірі (в 90% випадків), значно рідше – в порожнині рота, носа, піхві, прямій кишці, а також у кон’юнктиві, хоріоідальній оболонці ока тощо.

Причини розвитку меланоми остаточно не з’ясовані, серед етіологічних чинників та факторів ризику розвитку меланоми нині виділяють:

спадковість (наявність меланоми у близьких родичів);

вік (більше 50 років);

генотип (світла шкіра, світле волосся, блакитні очі, рожеві веснянки);

надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання, у тому числі штучного (в солярії), наявність в анамнезі сонячних опіків;

наявність невусів, їх значна кількість (більше 50), травматизація та зміна характеристик невусів тощо.

Клінічно меланома шкіри проявляється пухлиноподібним щільним вузликом інтенсивно чорного забарвлення, іноді з блакитним відтінком, від 0,5 смдо 2-3 сму діаметрі, округлої чи овальної форми з нерівними краями.

Зрідка зустрічаються безпігментні меланоми рожевого кольору (ахроматична меланома).

Часто на поверхні пухлини виникають ерозії чи виразки, які кровоточать, а також кірочки, лущення.

У 10% випадків зустрічається акролентигінозна меланома, відома як піднігтева меланома.

Для меланоми характерним є швидкий ріст та метастазування у лімфатичні вузли та внутрішні органи.

У 50-70% випадків меланома шкіри виникає в ділянці меланоцитарного невуса (пігментної плями, родимки) внаслідок:

надмірної інсоляції, у тому числі в солярії;

травмування шкіри в ділянці родимок (тертя, бриття, подразнення хімічними чинниками тощо);

самолікування (із застосуванням подразнюючих засобів);

гормональних розладів, розвитку імунодефіцитних станів тощо.

Ознаками переродження невусів (родимок) у меланому є:

поява в ділянці невуса неприємних відчуттів (поколювання, свербіж, біль);

зміна кольору (набуття синього або чорного забарвлення);

зміна форми невуса, його країв, збільшення у розмірах;

зміна поверхні (підвищення над рівнем шкіри, поява бугристості чи поява мокріння, кровоточивості).

Для кращого запам’ятовування ознак переродження невусів (родимок) у меланому створено шкалу “ABCDE” та шкалу “АКОРД”:

Шкала “ABCDE”:

A (Asymmetry) – асиметрія невуса

B (Border) – край нерівний або нечіткий

C (Colour) – колір невуса на різних ділянках різний

D (Diameter) – діаметер перевищує5 мм

E (Enlargement) – ріст (швидке збільшення в розмірі)

Шкала “АКОРД”

А – асиметрія (якщо умовною лінією розділити родимку навпіл, половинки її є різними).

К  –  край (поява нерівностей чи «рваного» краю).

О – окрас (зміна інтенсивності кольору в різних ділянках родимки, поява вкраплень іншого кольору: сірого, білого, чорного, червоного, темно-коричневого).

Р – розмір (чим більша родимка, тим вищий ризик переродження; розмір може бути і сумарним, багато маленьких родимок збільшують ризик переродження однієї з них).

Д – динаміка (збільшення розміру; поява кровоточивості, кірочок, виразок).

При появі подібних змін у ділянці родимки та ознак меланоми у жодному разі не варто займатися самолікуванням, потрібно негайно звернутися до лікаря-дерматолога та лікаря-онколога!

Методами профілактики злоякісного переродження невусів (родимок) у меланому є:

попередження сонячних опіків шкіри, застосування фотозахисних кремів;

уникання травмування шкіри в ділянці родимок;

уникання контакту шкіри в ділянці родимок із хімічними подразниками;

регулярний самоогляд шкіри та своєчасне звертання до лікаря при будь-яких її змінах.

Матеріал підготувала: професор Денисенко Ольга – завідувач кафедри дерматовенерології

Корисно знати