• Українська
  • English
Важливі факти про меланому, які варто знати кожному
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
які варто знати кожному

Важливі факти про меланому, які варто знати кожному

Щорічно у травні за рішенням ВООЗ відзначають Всесвітній день меланоми.

 

Що важливо знати про меланому:

Меланома – одна з найбільш злоякісних пухлин людини, яка утворюється внаслідок злоякісного переродження пігментоутворюючих клітин шкіри та слизових оболонок (меланоцитів) і характеризується швидким метастазуванням у внутрішні органи.

За останні 50 років захворюваність на меланому зросла на 600%.

За даними ВООЗ, щорічно в світі від маланоми помирає близько 48 000 осіб.

Меланома найчастіше з’являється у віці 30-50 років, хоча може виникнути в будь-якому віці, дещо частіше її діагностують у жінок.

Найбільш часто меланома розвивається в шкірі (в 90% випадків), значно рідше – в порожнині рота, носа, піхві, прямій кишці, а також у кон’юнктиві, хоріоідальній оболонці ока тощо.

Причини розвитку меланоми остаточно не з’ясовані, серед етіологічних чинників та факторів ризику розвитку меланоми нині виділяють:

спадковість (наявність меланоми у близьких родичів);

вік (більше 50 років);

генотип (світла шкіра, світле волосся, блакитні очі, рожеві веснянки);

надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання, у тому числі штучного (в солярії), наявність в анамнезі сонячних опіків;

наявність невусів, їх значна кількість (більше 50), травматизація та зміна характеристик невусів тощо.

Клінічно меланома шкіри проявляється пухлиноподібним щільним вузликом інтенсивно чорного забарвлення, іноді з блакитним відтінком, від 0,5 смдо 2-3 сму діаметрі, округлої чи овальної форми з нерівними краями.

Зрідка зустрічаються безпігментні меланоми рожевого кольору (ахроматична меланома).

Часто на поверхні пухлини виникають ерозії чи виразки, які кровоточать, а також кірочки, лущення.

У 10% випадків зустрічається акролентигінозна меланома, відома як піднігтева меланома.

Для меланоми характерним є швидкий ріст та метастазування у лімфатичні вузли та внутрішні органи.

У 50-70% випадків меланома шкіри виникає в ділянці меланоцитарного невуса (пігментної плями, родимки) внаслідок:

надмірної інсоляції, у тому числі в солярії;

травмування шкіри в ділянці родимок (тертя, бриття, подразнення хімічними чинниками тощо);

самолікування (із застосуванням подразнюючих засобів);

гормональних розладів, розвитку імунодефіцитних станів тощо.

Ознаками переродження невусів (родимок) у меланому є:

поява в ділянці невуса неприємних відчуттів (поколювання, свербіж, біль);

зміна кольору (набуття синього або чорного забарвлення);

зміна форми невуса, його країв, збільшення у розмірах;

зміна поверхні (підвищення над рівнем шкіри, поява бугристості чи поява мокріння, кровоточивості).

Для кращого запам’ятовування ознак переродження невусів (родимок) у меланому створено шкалу “ABCDE” та шкалу “АКОРД”:

Шкала “ABCDE”:

A (Asymmetry) – асиметрія невуса

B (Border) – край нерівний або нечіткий

C (Colour) – колір невуса на різних ділянках різний

D (Diameter) – діаметер перевищує5 мм

E (Enlargement) – ріст (швидке збільшення в розмірі)

Шкала “АКОРД”

А – асиметрія (якщо умовною лінією розділити родимку навпіл, половинки її є різними).

К  –  край (поява нерівностей чи «рваного» краю).

О – окрас (зміна інтенсивності кольору в різних ділянках родимки, поява вкраплень іншого кольору: сірого, білого, чорного, червоного, темно-коричневого).

Р – розмір (чим більша родимка, тим вищий ризик переродження; розмір може бути і сумарним, багато маленьких родимок збільшують ризик переродження однієї з них).

Д – динаміка (збільшення розміру; поява кровоточивості, кірочок, виразок).

При появі подібних змін у ділянці родимки та ознак меланоми у жодному разі не варто займатися самолікуванням, потрібно негайно звернутися до лікаря-дерматолога та лікаря-онколога!

Методами профілактики злоякісного переродження невусів (родимок) у меланому є:

попередження сонячних опіків шкіри, застосування фотозахисних кремів;

уникання травмування шкіри в ділянці родимок;

уникання контакту шкіри в ділянці родимок із хімічними подразниками;

регулярний самоогляд шкіри та своєчасне звертання до лікаря при будь-яких її змінах.

Матеріал підготувала: професор Денисенко Ольга – завідувач кафедри дерматовенерології

Корисно знати