• Українська
  • English
Ми є те що ми їмо…
Ми є те що ми їмо...

Ми є те що ми їмо…

Цей вислів приписують і Гіппократу, і китайському поету Лі Бао та багатьом іншим вченим та філософам.

 

А ще на початку 20 століття О. Бісмарк казав: «Ковбаса і політика: якщо хочете насолоджуватися ними – не дивіться, як вони робляться».

Як часто Ви замислюєтесь над тим, що ми їмо і що будуть їсти наші діти?

Чисельність населення нашої планети постійно збільшується і задля його «вигодовування» ми як «вдячні нащадки» Г. Менделя своєрідно використовуємо його праці – створюємо генетично модифіковані продукти, клонуємо ссавців. А що далі?..

Приходячи до магазину чи на базар ми намагаємося придбати екологічно чисті продукти, але забуваємо що сучасні біоінженери попрацювали над їх клітинною та генетичною структурами. І хоч нас запевняють, що досі немає задокументованих фактів, що б пов’язували хвороби людей та вживання ГМО в їжі. Проте, не слід забувати, що трохи більше 30 років пройшло з моменту початку цих досліджень, а час із впровадження в продукти генетично модифікованих компонентів іще менший, тому говорити про генетичні зміни у людини ще зарано.

Незважаючи на це розведення ГМО рослин на сьогодні складає більше 16 % усіх сільськогосподарських земель: у США зростає понад 2/3 усіх генетично модифікованих рослин на планеті, а найактивніше плодами біотехнологій користуються такі країни як Аргентина, Канада та Китай. Найчастіше у світі з ГМО рослин вирощуються: соя, кукурудза, бавовник, рапс, томати, канула, папайя, картопля, рис, пшениця, тютюн, буряк та кукурудза. І звичайно – ззовні вони нічим не відрізняються від звичайних рослин.

Основними властивостями таких ГМО культур є, наприклад, стійкість до паразитів за рахунок здатності виробляти токсичний для шкідників спеціальний протеїн. Є повідомлення про стійкість і до гербіцидів, що інтенсивно використовується фермерами різних країн. При цьому ГМО рослини стійкі власне до самих гербіцидів, проте не до їх накопичення чи їх метаболітів.

Ринок їжі в США ще з 2001 року практично на 60 % складають продукти, які містять у своєму складі ГМО. Поширенню генетично модифікованих продуктів сприяє також потужна продовольча гуманітарна допомога, що йде в слаборозвинені регіони планети. Адже такі культури значно дешевші за традиційні, їх простіше вирощувати, вони мають високу врожайність, тривалий термін зберігання, мають можливість накопичувати більшу кількість вітамінів та ін. Проте насіння ГМО рослин не дає потомства і тому його потрібно купувати щороку, а ціни визначають виробники. Але головною проблемою широкого використання ГМО рослин є їх можливість ставати високоінвазивними, з поступовим витісненням традиційних та диких сортів культурних рослин.

Саме тому закони Грегора Менделя ніхто не відміняв – масове перехресне запилення між ГМО рослинами та звичайними видами, які зростають поруч, через деякий час можуть дати життя «супер рослині» із властивостями ГМО, а це може бути і супербур’ян – тоді буде пізно. Аналогічна ситуація може виникнути і з традиційними паразитами та шкідниками, наприклад колорадським жуком, який за законами природного відбору також отримає «суперможливості», адже закони еволюції також ніхто не відміняв.

Протистояння ГМО-експансії

Старий Світ (Євросоюз) намагається протистояти такій ГМО-експансії. В окремих країнах, зокрема Австрії та Люксембурзі, вирощування ГМО рослин карається законом, а у Великобританії в навчальних закладах заборонено продавати генетично модифіковану їжу. У США дозволено до продажу декілька сотень рослин, а в Європі – лише три і їх культивування обмежується суворими правилами.

Ще з 1999 р. британські вчені почали вивчали вплив на середовище генетично модифікованих сортів рапсу, буряка та кукурудзи та виявили, що після обробки гербіцидами всі рослини, окрім ГМО, гинули. Вчені показали, що за такої практики через 3 роки біомаса і кількість насіння бур’яну зменшується на 20-30 %, що в свою чергу призводить до зменшення різноманітності дикої флори та негативно впливає на безхребетних. А німецькі вчені встановили, що бактерії, які живуть у шлунку бджіл, які харчувались пилком трансгенного турнепса, мутували.

Найсумнішим є те, що люди не можуть спрогнозувати, як впливатиме вживання генетично модифікованих продуктів на їхній власний генетичний апарат.

В Україні останнім часом значно збільшилась кількість продуктів, що містять ГМО складники.

Серед них:

Помідори: в їх геном введений ген медузи або морської камбали, що відповідає за холодостійкість, тому вони можуть довго зберігатися неспілими при +12 °С, а при потеплінні вже за 2-3 год. виглядають спілими.

Картопля, соя, кукурудза: в їх ДНК уведений ген земляної бактерії, яка генерує високі врожаї, а бур’ян та шкідники гинуть при обробці хімікатами.

Пшениця: містить ген скорпіона, завдяки якому може рости тепер хоч у пустелі Сахара.

Проте, як вважають самі біотехнологи та генні інженери, стосовно шкоди здоров’ю ГМО є лише одні гіпотези, а зниження імунітету та народжуваності легко пояснити іншими об’єктивними причинами – поганою екологією, нездоровим способом життя та іншим. Та й що купувати та їсти – вибір лише за нами, а от зайвий раз прочитати склад товару на етикетці ніколи не завадить.

Інформацію підготував доцент кафедри мікробіології та вірусології, к.б.н. Міхєєв А.О.

Корисно знати