Голосовими розладами частіше страждають жінки

Голос, разом зі слухом і зором, є одним з основних механізмів для комунікації, тому функціональні порушення голосу – це проблема, яка суттєво впливають на якість життя.

А для представників окремих професій (співаків, акторів, дикторів, учителів, вихователів, керівників підприємств, політиків, церковнослужителів) голос є ще й інструментом, що забезпечує повноцінну професійну діяльність. Тож його розлади можуть призводити до тривалої втрати працездатності.

Доволі часто трапляються голосові розлади у дітей, найчастіше, з певних причин голос в дітей хрипне. Голосовими розладами у декілька разів частіше страждають жінки, по відношенню до чоловіків (приблизно у 8 разів).Проте чоловіки також не застраховані від захворювань голосового апарату. У зв’язку із загальним палінням чоловіки дуже часто (як втім, і жінки-курці) страждають ларингітами, доброякісними і злоякісними пухлинами гортані. На тлі постійної напруги голосових зв’язок та психоемоційного перевантаження можуть виникнути функціональні порушення: дисфонія – порушення звучання голосу чи афонія – його відсутність.

Порушення голосу – симптом захворювань не лише гортані.

На формування звуку в голосовому апараті впливає стан дуже багатьох органів: легень, бронхів, трахеї, голосових складок, порожнини рота, носа і додаткових пазух. Захворювання будь-якого з них може привести до різних проблем з голосом. Багато хронічних захворювань органів і систем, що не входять до складу голосового апарату, можуть обумовлювати неповноцінність його функцій навіть у разі відсутності будь-яких змін в гортані. Сюди відносяться захворювання легень, серцево-судинної, нервової та ендокринної систем. Причинами порушень голосової функції можуть бути також стреси, перевтома і багато іншого.

Виділяються гострі і хронічні форми функціональних порушень голосоутворення.

Гострі форми виникають раптово і тривалість захворювання обмежується 1 місяцем. При тривалості захворювання понад 1 місяць воно переходить у хронічну форму.

При тривалому перебігу захворювання формуються стійкі порушення голосової функції з частими рецидивами, можуть розвинутися ускладнення – міопатичні парези голосових складок, витончення медального краю, формування вузликів, розвиток компенсаторної гіпертрофії вестибулярних складок та формування псевдоскладкового механізму голосоутворення, крововилив, «співочі» вузлики.

При функціональних порушеннях голосу медична допомога, зазвичай, надається амбулаторно. Більш ефективною вона є при умові надання допомоги кваліфікованим фоніатром, або лікарем-отоларингологом, обізнаним у даній галузі.

При наявності ускладнень і тяжкого перебігу, або ж у випадку гострого розвитку виражених порушень медична допомога надається в умовах стаціонару. Середня тривалість лікування становить 2 тижні, при хронічних формах і наявності ускладнень в середньому 1 міс. При суттєвому порушенні фонаторної функції хворі потребують її реабілітації після основного курсу лікування

До лікаря-отоларинголога, а при необхідності і до фоніатра слід звернутися, якщо у Вас:

вранішня або вечірня осиплість голосу;

погіршення тембру до вечора або після тривалих голосових навантажень;

зміни тембру голосу після перенесеної застуди більше тижня;

ви перенесли операції по видаленню щитовидної залози, або інших органів шиї, внаслідок чого сталася зміна голосу;

швидка втомлюваність голосу;

зниження або підвищення тембру голосу;

дискантовий (дитячий) тембр голосу, що затримався, у юнаків (тривала мутація);

виснажливий кашель, що тривало не проходить, з подальшою осиплістю;

постійне бажання прибрати слиз, що скупчився, і відкашляти стороннє тіло із зв’язок;

якщо ви палите більше 5 років;

біль при ковтанні;