Булінг серед хлопців традиційно розглядається як нормалізоване явище підліткової соціалізації. Втім, за цією “нормальністю” часто ховаються серйозні психічні наслідки як для жертв, так і для агресорів. Соціальний тиск щодо демонстрації «мужності», домінування та емоційної стриманості створює передумови для агресивної поведінки або придушення вразливості.
У хлопців булінг частіше має фізичну форму:
- удари, штовхання, псування речей;
- прямі погрози, домінування;
- сексуалізовані образи та гомофобні висловлювання.
Але також спостерігається вербальна агресія, психологічний тиск, а в окремих випадках — кібербулінг, що поширюється в ігровому середовищі або у чатах.
Поняття «токсичної маскулінності» описує систему очікувань, у якій хлопці повинні бути сильними, агресивними, сексуально домінантними. Відхилення від цих норм призводить до маргіналізації. Так, жертвами булінгу часто стають:
- емоційно чутливі або інтровертовані хлопці,
- представники ЛГБТК+,
- ті, хто не відповідає «спортивному» або гетеронормативному ідеалу.
Агресори ж, навпаки, часто репрезентують гіпертрофовану форму маскулінності.
Жертви булінгу серед хлопців демонструють підвищений ризик:
- депресії, суїцидальних думок,
- тривожних розладів,
- соціофобії, аутоагресії,
- девіантної поведінки (алкоголь, наркотики як спосіб «втечі»).
Агресори також часто мають:
- поведінкові розлади (розлад поведінки, ОРП),
- підвищену імпульсивність,
- дефіцит емпатії,
- низьку фрустраційну толерантність.
Дослідження (Wolke et al., 2015) показують, що хлопці, залучені до булінгу, незалежно від ролі, мають вищий ризик психіатричних порушень у дорослому віці.
Школа часто не ідентифікує булінг як проблему, особливо якщо агресія сприймається як “хлопчача поведінка”. Сім’я може підкріплювати маскулінні стереотипи: “Не ний”, “Дай здачі”, “Будь мужиком”. Однолітки активно підтримують «альфа-модель» поведінки, де агресія — це сила, а не девіація.
Кібербулінг серед хлопців включає:
- геймінг-цькування,
- публікацію образливого контенту,
- групові чати зі знеціненням учасника.
Особливість — анонімність і відсутність прямих наслідків для агресора, що підсилює агресивну поведінку.
Психокорекція та профілактика:
Індивідуальна робота:
- когнітивно-поведінкова терапія (для жертв і агресорів),
- терапія гніву, тренінги емоційної саморегуляції.
Ґендерночутливий підхід:
- нормалізація емоційної вразливості у хлопців,
- розширення уявлень про маскулінність.
Шкільні програми:
- тренінги для учнів щодо емпатії,
- робота з педагогами для раннього виявлення булінгу,
- міжрівнева медіація.
Булінг серед хлопців — це не лише проблема агресії, а й глибокий симптом соціальних очікувань щодо чоловічості. Комплексна інтервенція повинна включати психотерапевтичну, освітню та культурну складову. Лише тоді можливо створити середовище, у якому хлопець може бути емоційним, вразливим і почутим без страху стати об’єктом знущань.
Інформація підготовлена доцентом кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Світланою Русіною.
