• Українська
  • English
Гормон щастя. Як він працює.
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
Гормон щастя. Як він працює.

Гормон щастя. Як він працює.

Ми доволі часто чуємо фразу «Треба більше гормону щастя, себто серотоніну» Наукою доведено, що нестача цього нейромедіатора призводить до депресивного стану. Чому для щастя мало одного серотоніну, чому потрібна не тільки хімія мозку, але і наша робота над собою розповідає Ірина Герасим’юк, асистент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка.

Вперше серотонін виділив Вітторіо Ерспамер в 1935 році. Італійський фармаколог виявив цю речовину в слизовій шлунково-кишкового тракту людини. Надалі навколо серотоніну витало чимало хибних думок: довгий час його не відрізняли від адреналіну, вважали виключно судинозвужуючим гормоном, і лише в 1953 році два американських нейрофізіолога Ірвін Пейдж і Бетті Тверег виявили серотонін в головному мозку.

Менеджер мозку

Серотонін – похідна амінокислоти триптофану, і, за сумісництвом, менеджер нашого мозку. Він передає інформацію від одного нервового ланцюжка до іншого, забезпечує взаємодію нервових клітин. Регулюючи роботу мозку, серотонін впливає на сон, апетит, стан м’язів, а ще – на характер і настрій.

Багато фахівців пов’язують емоційні проблеми з порушенням рівня цієї речовини в мозку. При депресивних, тривожних, параноїдних станах зазвичай призначаються антидепресанти – препарати, покликані впливати на кількість серотоніну і інших нейромедіаторів. Наркотики-стимулятори мають схожу дію, тільки вони набагато сильніші, викликають прогресуюче звикання, небезпечне для життя і руйнує особистість.

Чим більше в мозку серотоніну, тим щасливіша людина?

Цей міф спростувало нещодавнє дослідження Колумбійського університету. Марк Анзорге і його колеги провели експеримент на мишах. Перша група тварин жила в комфортних умовах, регулярно харчувалася і була абсолютно здорова. А другу вчені постійно тримали в страху і депресії. І на обидві групи антидепресанти, що стимулюють вироблення серотоніну, подіяли по-різному: здорові миші залишилися такими ж спокійними і задоволеними життям, а у другої групи ще сильніше стали проявлятися панічні стани. В ході експерименту було встановлено, що в різних групах у тварин серотонін діяв на різні нейрони. У щасливих мишей він знизив активність верхнього спинного ядра (група нейронів в довгастому мозку), а у змучених – підвищив. Очевидно, це і стало причиною різного ефекту впливу серотоніну на мишей.

І у людей з підвищеним рівнем «гормону щастя» не завжди буває щасливий стан. Так, американський журнал «Jama Psychiatry» опублікував результати дослідження, яке встановило, що рівень серотоніну підвищений у тих, хто страждає соціофобією. Вчені ж з Упсальского університету з’ясували, що серотоніну занадто багато і у страждаючих тривожними розладами: він накопичується в мигдалеподібних тілах, відділах мозку, що регулюють тривожність.

Іншими словами, «гормоном щастя» серотонін є тільки в потрібному місці і в потрібний час: його психологічний ефект залежить від того, на які нейрони він подіє.

Найпростіший спосіб довести, що підвищення рівня серотоніну може призвести до поганих наслідків – поспостерігати за людьми, які приймають наркотики. Нехай це будуть стимулятори викиду серотоніну. У наркозалежних часом буває негативний досвід їх вживання: замість бажаної ейфорії трапляються напади параної і панічні атаки. У чому ж справа?

Це питання залишається відкритим – невідомо, від чого залежить гармонійний розподіл серотоніну по ділянках мозку (в тому числі і в стані, вільному від дії наркотиків або інших препаратів). Нескладно дійти висновку, що ми, мабуть, недооцінюємо психологію: все-таки від внутрішніх установок людини нерідко залежить як ментальне, так і фізичне здоров’я.

Корисно знати