Найважливіше завдання тіла — всюди носити мозок.
Томас Едісон
Щороку в третій тиждень березня світова наукова спільнота відзначає Всесвітній тиждень мозку (англ. Brain Awareness Week), метою якого є привернення уваги до досліджень мозку та нейронаук в цілому. Це унікальний орган, досі сповнений таємниць. Він постійно працює і виконує безліч задач, навіть коли здається, що це не так.
Відомо, що мозок активний постійно, в тому числі в періоди, коли людина не проявляє поведінкову активність. Але особливу увагу до стану мозку за відсутності активних ментальних дій було преділено в кінці XX століття. Виявилося що активність такого спокійного мозку впливає на події, які відбуваються потім в активному стані.
За це відповідає так звана «default система мозку» або «мережа пасивної роботи мозку». Ця система залучена у внутрішньо сфокусовані когнітивні процеси, наприклад, розсіяні думки, уяву, минулі спогади, очікування від майбутнього, аналіз свого Я, автобіографічні спогади.
Default система мозку – це мережа, що об’єднує структури, активні в стані відпочинку. Ця мережа є прикладом відкриття в результаті щасливого випадку. На ранніх етапах функціонального сканування її розглядали як експериментальний артефакт. Вона була виявлена в результаті узагальнення результатів багатьох досліджень, коли вчені помітили, що певні зони мозку найбільш активні в той час, коли людина не зайнята ніякою справою. Інакше кажучи, ці зони мозку включаються, коли наш розум пасивний і нічим не зайнятий.
Основними хабами цієї системи є задня сингулярна кора і медіальна префронтальна кора, прекунеус. Ці області включені в переробку внутрішнього досвіду, наприклад, побудова опису власного Я, породження думок, планування майбутнього, оцінка подій минулого. Ця мережа ніби протистоїть фронт-парієтальній системі, яка активна при включенні людини в завдання зовнішньої спрямованості.
Простіше кажучи, це процес внутрішнього діалогу і блукання думок, який відбувається під час спокою або виконання автоматизованої дії, що не потребує концентрації уваги. Під час цілеспрямованої роботи і концентрації уваги ця мережа гальмується.
Дисфункція дефолтної системи, тобто аномальна діяльність хабів або зміна функціональних зв’язків між ними, виявлені у людей з серйозними розладами – депресією, біполярним розладом, шизофренію та іншими психічними розладами.
У своїй книзі «Наш творчий мозок» видатний нідерландський лікар та вчений нейробіолог Дік Свааб, зауважує, що активність у default-мережі змінюється, коли ми чуємо власне ім’я в порівнянні з тим, коли ми чуємо чиїсь інші імена. Таким чином наше «власне Я», проявляючи себе в такий спосіб, дозволяє зробити певні висновки. Один з експериментів підтверджує це. Видатній співачці під час функціонального МРТ-сканування вмикали арії, які співала вона сама або ще хтось інший. Відмінності в активності її мозку довели, що серединні структури кори залучені до самоусвідомлення, у цьому випадку – до ідентичності співачки.
Значення серединних структур для нашого самоусвідомлення підтверджене ще і таким розладом психіки як синдром Котара. Пацієнти з таким синдромом можуть не лише вірити в те, що вони померли, а й можуть думати, що взагалі не існують. Інші думають, що в них немає певних органів, або що вони не працюють. У людей з синдромом Котара ПЕТ-сканування показує дуже слабку активність default-мережі. Серединні стуктури, очевидно, залучені насамперед до самоусвідомлення, а кора мозку на зовнішньому боці лобної та парієнтальної часток – натомість до усвідомлення зовнішнього світу.
Тож на сьогодні можна сказати, що default-мережа досі залишається «білою плямою» в дослідженнях мозку. Об’єднавши всі наявні дані, можна припустити, що особливістю default-мережі є її внесення безперервності в індивідуальну психічну активність людини, яка, можливо, і є основою формування особистісних сенсів.
Матеріал підготувала асистент кафедри нервових хвороб,
психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка – Герасим’юк І.Г.
