Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) або, як її ще називають, когнітивно-біхевіоральна терапія (КБТ) – це сучасний, науково-обґрунтований метод психотерапії. Як помітно із абревіатури, КПТ базується на когнітивному та поведінковому принципах.
Що ж це означає? Когніції, тобто думки, мають значний вплив на наш емоційний стан. Уявіть собі, що ви готуєтеся до відповідального заходу, на якому плануєте бути спікером. У вас може виникнути думка «Це величезний успіх, я молодець, що досяг цього», – і на виході будемо мати стан спокою, зібраності, готовності до дій. А якщо у вас виникне думка «Це просто випадковість, насправді я негідний бути на цьому заході», – ось вам готове підґрунтя для пригнічення. А уявіть собі думку «Я точно осоромлюся, всі будуть сміятися з мене і критикувати», – тут у нас розквітає відчуття тривоги чи навіть жаху.
Наші думки не завжди є фактами, які відповідають реальності, адже часто формуються відповідно до минулого досвіду, однак, можуть дуже сильно впливати на нашу поведінку і рішення. І тут КПТ вчить керувати своїми думками, мати вибір, «яку думку думати», відрізняти факти від емоційних суджень і розуміти, котрі думки будуть для нас корисними. Поведінковий принцип КПТ вчить нас про те, що інколи, аби розірвати замкнуте коло, що шкодить якості життя, потрібно обрати іншу, більш ефективну стратегію поведінки, відмовитися від старих моделей, які не спрацьовують, або ж розвинути нові навички, котрих бракує для вирішення конкретних складнощів. КПТ, попри свій фокус на «тут і тепер», тобто теперішньому клієнтові, також працює і з минулим досвідом, допомагає його усвідомити, переосмислити та сформувати більш здорові переконання про себе і Світ.
Когнітивно-поведінкова терапія базується на стосунку партнерської співпраці між клієнтом та терапевтом. У процесі спільного дослідження існуючих проблем терапевт та клієнт вибудовують спільне розуміння проблеми/розладу, формулюють цілі та тоді співпрацюють над їх досягненням. Це передбачає активну участь клієнта у процесі терапії, виконання ним домашніх завдань, орієнтацію на те, щоб зрештою змогти бути собі самому «психотерапевтом». Когнітивно-поведінкова терапія використовує широкий, інтегративний арсенал технік та втручань (у тому числі з інших методів психотерапії), використовуючи їх у індивідуальному випадку кожного клієнта на досягнення терапевтичних цілей.
Ефективність когнітивно-поведінкової терапії при багатьох психіатричних розладах встановлена ґрунтовними науковими дослідженнями. У сучасну еру доказової медицини КТП має наукові докази ефективності щодо ряду найбільш поширених психіатричних розладів. Відповідно сучасними протоколами професійних асоціацій психіатрів та психотерапевтів, міністерств охорони здоров’я та ВООЗ КПТ є рекомендована як одне з «втручань першого вибору» при:
- депресії,
- обсесивно-компульсивному розладу,
- панічному розладі з агорафобією,
- генералізованому тривожному розладі,
- соціальній та інших фобіях,
- посттравматичному стресовому розладі,
- розладах харчової поведінки,
- а також входить у «пакет» рекомендованих втручань при психотичних розладах,
- біполярному розладі,
- проблемах зловживання/залежності від психоактивних речовин.
КПТ має також прикладне застосування у лікуванні:
- розладів сну,
- проблем адаптації до хронічних соматичних розладів,
- хронічного болю,
- проблем надмірної ваги,
- дисфункцій у сексуальній сфері та багатьох інших.
КПТ займає також важливе місце у системі охорони психічного здоров’я дітей та підлітків – вона є одним з основних методів терапії поведінкових та емоційних розладів у цій віковій категорії. Сучасна КПТ має багато напрямків та модифікацій, вона застосовується у форматі індивідуальної, сімейної та групової роботи. На основі КПТ розроблені також чисельні програми самодопомоги у формі книг, відео та он-лайн програм. Так само розроблена і застосовується модель КПТ-коучінгу.
КПТ з повагою ставиться до інших напрямків психотерапії, є відкритою до діалогу та інтеграції знань із суміжних областей психіатрії, психопатології, нейробіології, соціальних наук та ін. Втім КПТ не є монолітною, у її руслі є багато напрямків, «течій», вона динамічно розвивається на основі інтеграції нових наукових знань, творчого клінічного підходу та критичного емпіричного дослідження власних теоретичних моделей та практичних підходів.
Отож, КПТ є сучасним методом, який цілісно і системно підходить до розуміння особистісних проблем, враховуючи сферу думок, емоційних реакцій, поведінки і фізіології, а також впливу зовнішнього середовища, що дає можливість комплексного бачення труднощів і якісної допомоги.
Матеріал підготувала: професор кафедри нервових хвороб,
психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка, д.мед.н. Юрценюк О.С.
