Найпершими причинами які призводять до виникнення тих чи інших алергій у дітей є продукти харчування.
Протягом багатьох років проблема алергії на харчові продукти є темою запеклих дискусій серед клініцистів, незважаючи на те, що перші вказівки на наявність алергії до коров’ячого молока належать Гіппократу (460–370 рр. до н. е.). Галеном (131–210 рр. н. е.) була описана реакція, подібна до алергічної, при вживанні дітьми козячого молока.
XVII і особливо XVIII століття відзначалися накопиченням знань про харчові реакції: виникнення астми після вживання риби, шкірні прояви у відповідь на споживання яєць або молюсків. Pierre Borel (1656, Франція) вперше впровадив шкірні тести з білком яєць. У 1902 р. Richet та його дослідницька група вперше описали анафілактичну реакцію при харчовій алергії. Протягом ХХ століття завдяки загальним успіхам імунології і алергології стало відомо, що основним механізмом у розвитку харчової алергії є IgE-залежна реакція, проте можлива участь інших імунопатологічних реакцій.
Епідеміологічно рівень харчової алергії теж досить важко оцінити у зв’язку з чисельністю потенціальних алергенів, наявністю прихованої алергії, а також різноманітними симптомами захворювання, в основі якого лежить реакція на харчовий продукт. Загалом харчова алергія спостерігається у 10% дітей і 2% дорослих. Найчастіше (30–40%) вона проявляється атопічним дерматитом, у 8% – астмою, у 6% – анафілаксією.
Харчова алергія – одна з найактуальніших проблем педіатрії, тому що клінічні прояви атопії в ранньому дитячому віці пов’язані саме з гіперчутливістю до харчових алергенів. Вони є першими у великому переліку причинно значущих для дитини антигенів навколишнього середовища.
Небажана реакція на їжу називається харчовою гіперчутливістю. Продукти можливо поділити в залежності від їх алергізуючої активності таким чином:
висока алергенність: коров’яче молоко, риба, яйця, куряче м’ясо, суниці, малина, полуниці, чорна смородина, ожина, виноград, ананас, диня, хурма, гранат, цитрусові, шоколад, кава, какао, горіхи, мед, гриби, гірчиця, томати, морква, буряк, селера, пшениця, жито;
середня алергенність: свинина, індичка, кролик, картопля, горох, персики, абрикоси, червона смородина, банани, перець зелений, кукурудза, гречка, журавлина, рис;
слабка алергенність: конина, баранина (нежирна), кабачки, патисони, редька, гарбуз світлих тонів, яблука зеленого та жовтого кольору, біла черешня, біла смородина, аґрус, слива, мигдаль, зелені огірки.
Але потрібно пам’ятати, що поділ цей є відносно умовним тому, що кожен з нас по різному може відреагувати на вживання перерахованих продуктів.
Харчова алергія позначається на діяльності травного тракту (рідкий частий стілець, блювота, біль у животі, печія), іноді вражає слизову оболонку верхніх дихальних шляхів (дитина часто хворіє фарингітами, кон’юнктивіту, у нього постійний нежить). У деяких випадках така алергія приводить дитину до бронхіальної астми.
Дитина з алергією дуже часто хворіє простудними захворюваннями. Малюк виявляється в «замкненому колі» – взимку і восени він схильний до застуд, а навесні і влітку загострюються алергічні реакції на цвітіння різних рослин і трав (поліноз).
Дитина постійно роздратована, неспокійна. Це позначається і на його нервовій системі. Харчова алергія може поєднуватися з нервово-артричним діатезом, коли прояви алергії посилюються при нервовому збудженні і різних збудженнях дитини.
Дуже важливо навчитися розпізнавати ознаки харчової алергії, оскільки вони бувають дуже різними. Шкірні покриви, дихальні шляхи і кишечник уражаються при алергії в першу чергу. Дратівливість, плаксивість, відчуття тривоги, страху, підвищена збудливість та порушення сну – ознаки залучення нервової системи в хвороботворний процес, обумовлений харчовою алергією.
Час виникнення реакції на той чи інший продукт зазвичай буває різним по протяжності. Деякі симптоми виникають безпосередньо після вживання продуктів, що містять алергени, або всього через кілька хвилин (алергічна реакція швидкого типу), а інші – через певний, іноді тривалий час (кілька днів) – це алергічна реакція уповільненого типу.
Гострота реакції може залежати і від кількості з’їденого продукту. Наприклад, якщо дитина з’їла тільки пару ягід полуниці, у нього може початися легкий свербіж шкіри обличчя і рук, а при великій кількості з’їдених ягід можливий навіть набряк дихальних шляхів.
Якщо дитина схильна до неадекватної реакції на прийом їжі, необхідно записувати, що і коли він їсть, а також відзначати всі нездужання, які потім з’являються. Це так званий «харчовий щоденник» особливо необхідний батькам у яких діти часто хворіють, оскільки нерідко існує прямий взаємозв’язок між прийомом того чи іншого продукту і реакцією організму на нього (рідкий стілець, кашель, неспокій або болі в животі).
Ведення таких записів допоможе вам і лікарю-педіатру визначити небезпечні для дитини продукти і встановити характер їх впливу. Записуйте час і кількість з’їденого продукту (введення нових продуктів відзначайте особливо). Відзначайте також виробника продукції (адже на різних фабриках або молокозаводах застосовується дещо інша технологія виготовлення продуктів. Давати нові продукти малюкові краще вранці, щоб у разі виникнення алергічної реакції ви могли її зафіксувати (адже вночі, коли дитина спить, важче розгледіти висип або інші прояви), а такжж давати у вигляді моно-продукта, не змішуючи з іншими.
Необхідно зазначити, що особливістю харчування дитини з шкірними проявами харчової алергії (ексудативний діатез, мокнуча екзема) є велика частка продуктів, що містять білок. Така кількість білка необхідно через значний розпад власних білків в організмі хворого малюка.
Джерелами цінного білка для нього буде сир і кисломолочні продукти (кефір, натуральний йогурт) – при відсутності алергії на коров’яче молоко. Слід підкреслити, що кількість молочних продуктів для дитини-алергіка обмежується 400 мл на день (дві склянки кефіру, або кислого, або – за відсутності алергії – молока).
Нежирна яловичина, свинина, кролятина або м’ясо індички також можна вживати в їжу для насичення білком. Можна спробувати перепелині яйця. Хоча бобові і є джерелом білка, їх дітям з алергією слід давати обережно.
Для підтримки імунітету дитині також необхідний білок.
Для відновлення пошкодженої шкіри при екземі дитині необхідні рослинні жири (соняшникова, кукурудзяна, оливкова олія). Рослинна олія повинна становити приблизно чверть всіх, що вживаються в їжу жирів, також корисно вершкове масло. Сало та інші тваринні жири дитині-алергіку краще не давати.
Якщо у дитини на якийсь час наступило значне поліпшення стану – немає проявів алергії на шкірі, нежитю, кашлю і органи шлунково-кишкового тракту в порядку, не поспішайте відразу починати давати «заборонені» продукти. Зачекайте хоча б два – три місяці, а потім починайте з крихітних доз. Мова не йде, звичайно ж, про шоколад, цитрусові, копченині вироби і екзотичні фрукти. У разі найменшого прояву алергії слід знову повернутися до строгої дієти.
Якщо дитина змушена довгий час дотримуватися дієти, це не повинно позначитися на його розвитку. Адже дієта включає в себе основні продукти харчування (овочі, деякі фрукти, нежирне дієтичне м’ясо, крупи, кисломолочні продукти, в малій кількості яйця. А адже в цьому віці багатьом дітям, які не мають обмежень в їжі, краще харчуватися невеликим набором продуктів. І цього їм цілком вистачає для нормального розвитку.
Іноді можна зіткнутися з тим, що батьки не розуміють необхідності суворого дотримання дієти. Вони вважають це «вигадкою лікарів» і дозволяють дитині їсти те, що він хоче. В результаті хвороба нерідко ускладнюється і затягується. Адже просте дотримання дієти в даному випадку – майже «панацея» від ускладнень і переходу алергії у важку хронічну форму (екзема, бронхіальна астма та ін.).
Якщо дитина на грудному вигодовуванні то харчування матері не повинно бути одностороннім і рясним. У дієті має бути достатня кількість білків, жирів, вітамінів, мінеральних речовин, мікроелементів. У раціон не слід включати багато облігатних алергенів і коров’ячого молока (не більше 0,5 літра), дієта не повинна містити прянощів, консервів, копченостей, так як ці речовини збільшують ступінь проникнення алергенів через кишковий бар’єр.
При штучному вигодовуванні дітей з харчовою алергією, яка викликається білками коров’ячого молока, треба використовувати суміші, приготовані на основі соєвого молока: «Алсой», «Нутрі-соя», «Сімілак-ізоміл», «Енфаміл-соя» та ін. Якщо ж є алергія і на білок сої, то доцільно використовувати суміші на основі гідролізатів сироваткових білків, тобто суміші вільних амінокислот: «Фрісопен-1» для дітей до шести місяців і «Фрісопен-2» для дітей до одного року.
Можна також застосовувати суміші «Пречетіміл», «Алфаре», «Пепти-юніор» – це лікувальні суміші, при їх використанні спостерігається нормалізація стільця і зменшуються шкірні прояви атопічного діатезу.
Прикорм дітям з харчовою алергією вводиться на місяць пізніше, ніж здоровим дітям – з 7 місяців. Фруктові соки таким дітям краще починати з натурального яблучного соку без цукру.
В якості першого прикорму краще дати овочеве пюре, почати з однокомпонентного пюре – з картоплі, який попередньо вимочують, з кабачків, білокачанної та цвітної капусти. Морква, гарбуз додаються в більш пізні терміни і тільки при відсутності алергії на ці овочі.
Якщо у дитини часто розріджений або нестійкий стілець, якщо дитина погано додає у вазі, в якості першого прикорму можна дати йому кашу – рисову або гречану, ці ж каші можна використовувати і для другого прикорму, який призначається через місяць після першого.
Манну і кукурудзяну каші краще не давати.
З 8-9- місячного віку можна ввести м’ясо натуральне, в подрібненому вигляді. Якщо у дитини не виникає негативної реакції, можна дати яловичину, при посиленні алергічної реакції на м’ясо яловичини від нього треба відмовитися і замінити його м’ясом кролика, індички.
При відсутності вираженої алергії до білків коров’ячого молока з 6-7-місячного віку можуть бути використані кисломолочні продукти «Наріне», «Мацон», «Біфідокефір», «Біфідок» та ін. Незбиране коров’яче молоко можна давати дітям після року, цільні курячі яйця – після двох років.
При введенні прикорму треба дотримуватися таких правил: вводити новий продукт харчування тільки тоді, коли відсутні виражені клінічні прояви харчової алергії; починати введення нового продукту в невеликому обсязі з 1-1/2 чайної ложки, поступово збільшуючи об’єм; кожен новий продукт давати 5-7-10 днів поспіль, дивлячись на реакцію малюка, – тільки при позитивній реакції організму можна почати вводити новий продукт; прикорм давати з ложечки в ранкові та денні години, щоб можна було відстежити реакцію на нього. Харчова алергія найбільш поширена у дітей до двох років.
Окремі харчові продукти виключаються з дієти на різні терміни, які можуть коливатися від 1,5-2 місяців до 2 років і більше, залежно від ступеня алергійності продукту і тяжкості клінічних проявів харчової алергії. Так, наприклад, алергія на рибу, рибопродукти, горіхи може зберігатися все життя.
З харчування дітей старше року, що страждають харчовою алергією, виключають продукти, що містять специфічні для даної дитини алергени. Поступово проводиться розширення дієти з поступовим збільшенням кількості раніше не переносимого продукту.
Для зменшення алергічного впливу рекомендується піддати продукт кулінарній обробці (вимочування, термічний вплив, кисломолочне зброджування та ін.).
Матеріал підготував М.Г. Гінгуляк, доцент кафедри педіатрії та медичної генетики
