• Українська
  • English
Мікробіота кишківника та її вплив на організм людини

Мікробіота кишківника та її вплив на організм людини

Нормальна мікробіота – це полікомпонентна, строго збалансована екологічна система, представлена мікроорганізмами,  що живуть в нашому організмі та виконують ряд функцій для нього.

Нобелівський лауреат Ілля Мечников стверджував: «Більшість захворювань починається у травному тракті, коли «хороші» бактерії не можуть контролювати «погані» бактерії, що призводить до розвитку дисбіозу». Нині переконливо доведено, що батько вітчизняної імунології мав рацію: порушення рівноваги в екосистемі кишечнику призводить до домінування потенційно патогенних мікробів над корисними мікроорганізмами, зменшення загальної мікробної різноманітності. Бактерії, гриби та віруси живуть разом у гармонії та динамічній рівновазі у кишковому тракті.

Склад мікрофлори кишківника

Як уже було сказано, мікробіом складається з незліченних видів бактерій. Це різноманіття гарантує стабільність бактеріального співіснування, адже чим більше різних видів бактерій існує, тим стабільніша екосистема. Дослідження показують, що у кишківнику налічується більше 400 видів мікроорганізмів.

Ця мікробна спільнота починає колонізувати організм ще до народження дитини і живе у ньому у тісному взаємозв’язку до смерті людини. Цікаво, що у момент народження дитини її кишечник стерильний, і перші мікроорганізми попадають при годуванні (в основному молочнокислі бактерії).

Кількісний та якісний склад нормальної мікрофлори варіює в залежності від відділу, функції та стану травної системи. Так у дванадцятипалій кишці мікрофлора налічує 104  бактерій, у тонкій кишці – 105-108 , у сліпій та ободовій кишках – 108-1010  бактерій.

Автохтонна мікрофлора представлена біфідобактеріями, еубактеріями, бактероїдами. До транзиторних мікроорганізмів належать стафілококи, гриби та ентеробактерії, включаючи кишкову паличку.

Нормальна кисла реакція шлункового соку сприяє невисокій концентрації мікроорганізмів і захищає від деяких збудників кишкової інфекції. По мірі зміни рН в лужний бік, збільшується і кількість мікроорганізмів.

У початкових відділах кишківника переважають лактобактерії, біфідобактерії, бактероїди, фузобактерії. У дистальних відділах тонкої кишки з’являються фекальні мікроорганізми, які характерні для товстого кишківника.

На слизовій оболонці товстої кишки домінують бактероїди, еубактерії, пептострептококи, а також присутні спірохети та кишкові палички.

Постійна мікрофлора ободової та дистальних відділів товстої кишки складається на 96% з анаеробів: бактероїди (особливо B.fragіlіs), анаеробні молочнокислі бактерії (Bіfіdumbacterіum), клостридії (C.perfrіngens), анаеробні стрептококи, фузобактерії, еубактерії, вейлонели, а також у невеликій кількості: стафілококи, протеї, псевдомонади, лактобацили, гриби роду Candіda.

Функції мікрофлори кишківника

Нормальна мікрофлора кишківника виконує ряд важливих функцій, які підтримують гомеостаз організму на певному рівні.  До основних функцій відносять:

участь у процесах травлення – шляхом стимуляції перистальтики кишківника, а також посилюючи гідроліз білків, розчинюючи клітковину і прискорюючи процеси бродіння вуглеводів, беруть участь у переварюванні їжі;
забезпечення колонізаційної резистентності для запобігання заселення та розмноження патогенними мікроорганізмами макроорганізму;
участь у синтетичній, травній та детоксикаційній функціях кишківника;
стимуляція синтезу біологічноактивних речовин, що впливають на функцію ШКТ, печінки (обмін жовчних пігментів, утилізація харчових субстратів);
участь в синтезі вітамінів К та групи В;
підтримка компонентів імунної системи на високих рівнях, а саме лізоциму, імуноглобулінів, інтерферону.
Наведені функції мікробіоти кишківника є лише частиною, але, як бачимо, вони задіяні у перебігу багатьох реакцій, що відіграють велику роль у підтримці гомеостазу та життєдіяльності організму.

Склад і функціональна активність мікро­біому можуть змінюватися під впливом різноманітних факторів. Небезпечні та нераціональні харчові звички, деякі харчові компоненти (забруднюючі речовини та харчові добавки), вико­ристання про-, пре-, синбіотиків, тривала антибіотикотерапія, зловживання алкогольними напоями, патологія травного тракту, спосіб життя, стрес, інфекційні захворювання чинять значний вплив на мікробіоту, що може негативно позначатися її на складі та функціональній активності.

«Ви отримуєте мікробіоту, на яку заслуговуєте», – Колін Гілл. Це означає, що ви можете контролювати і покращувати стан мікробіоти кишечника за рахунок здорового харчування, достатнього сну, управління стресом, фізичних вправ і розумного використання ліків.

Будьте здорові!!!

Матеріал підготували завідувач кафедри внутрішньої медицини та інфекційних хвороб, д.мед.н., професор О.І. Федів,

асистент кафедри внутрішньої медицини та інфекційних хвороб, к.мед.н. К.В. Ферфецька, студентка 4-го курсу Дідківська Анастасія

Корисно знати