Новорічні свята традиційно асоціюються з родинним теплом, близькістю та спільним проведенням часу. Саме в цей період сімейні зустрічі стають частішими та тривалішими, що посилює їхній вплив на психоемоційний стан кожного члена родини. Для одних це час радості й відновлення ресурсу, для інших – період підвищеної напруги, втоми або внутрішнього конфлікту.
З погляду психотерапії, святкові зустрічі мають властивість «підсвічувати» наявні сімейні динаміки. Невисловлені образи, старі ролі, очікування щодо «ідеального свята» або тиску бути в гарному настрої можуть викликати роздратування, тривогу чи відчуття безсилля. Часто активізуються теми порівняння, оцінювання, порушення особистих меж або повернення до звичних, але вже непридатних моделей взаємодії.
Особливо чутливими новорічні свята стають для сімей, які зазнали втрат, вимушеної розлуки, міграції чи тривалого стресу. У таких умовах спільні зустрічі можуть одночасно нести потребу в близькості та страх повторного болю. Це створює внутрішній конфлікт між бажанням бути разом і потребою захистити себе.
Водночас новорічний період може стати важливою точкою переосмислення сімейних стосунків. Усвідомлене ставлення до власних почуттів, здатність помічати свої межі та визнавати відмінність досвідів інших відкривають можливість для більш зрілої взаємодії. Навіть короткі моменти щирого діалогу можуть мати відновлювальний ефект і стати початком позитивних змін.
Психотерапевтичний погляд допомагає не лише зрозуміти, чому святкові зустрічі по-різному впливають на психіку, а й знайти способи зменшення напруги. Підтримка фахівця у цей період може допомогти сім’ям краще усвідомити власні потреби, навчитися говорити про складне та зробити святковий час більш безпечним і ресурсним для всіх учасників.
Поради від психотерапевта під час новорічних сімейних зустрічей
- Знижуйте очікування від «ідеального свята». Свята не зобов’язані бути безконфліктними чи радісними для всіх. Дозвіл бути «недосконалими» зменшує внутрішній тиск і напругу.
- Дбайте про власні межі. Ви маєте право на паузу, тишу або вихід із розмови, якщо вона стає емоційно важкою. Турбота про себе – не егоїзм, а необхідність.
- Розрізняйте минуле й теперішнє. Сильні реакції часто пов’язані зі старими сімейними сценаріями. Запитання «Що я зараз відчуваю?» допомагає повернутися в теперішній момент.
- Не всі теми потребують вирішення за святковим столом. Свята – не найкращий час для з’ясування стосунків. Важливі розмови краще відкласти до більш безпечного й спокійного моменту.
- Шукайте опору у ресурсних контактах. Навіть одна людина, з якою є відчуття прийняття, може значно знизити рівень напруги.
- Дозвольте святам бути різними. Для когось це радість, для когось – тиха пауза або сум. Усі ці стани нормальні й мають право на існування.
Матеріал підготувала: професор кафедри нервових хвороб,
психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка, д.мед.н. Юрценюк О.С
