• Українська
  • English
«Ведмежа хвороба» та стрес

«Ведмежа хвороба» та стрес

«Ведмежа хвороба»-  таким визначенням люди називають більш відомий в медичній практиці синдром подразненого кишківника (СПК).

За даними статистики кожна п’ята людина на планеті страждає даною недугою, і лишень кожен третій звертається за кваліфікованою допомогою. Це хронічне захворювання кишківника, без органічних змін та видимої інфекційної причини, що триває впродовж 3 та більше місяців, не становить загрозу для життя, але дуже заважає у повсякденності. Свою назву заслужено даний синдром отримав через схожість із характерною поведінкою наляканого ведмедя. Коли сонного звіра підіймають з барлога під час зимової сплячки, у нього при панічній втечі виникає гостра діарея.

Причини хвороби достеменно невідомі. Однак, більшість дослідників ключову роль у розвитку СПК відводять стресу та емоційній напрузі. До провокаційних чинників також відносять дисбактеріоз, попередню кишкову інфекцію, спадкову схильність, малорухомий спосіб життя, харчові звички, а саме переїдання, дефіцит харчових волокон, зловживання жирною їжею, кавою та газованими напоями, швидкоїжею.

Як проявляється СПК? Типові прояви бувають у студентів та школярів, і не тільки, під час сильного емоційного навантаження, наприклад перед іспитом, у людини починається пронос.

Клінічна картина:

  • Біль в животі, постійний або рецидивуючий, у нижньому квадранті живота або по всьому животі, різноманітного характеру, від тупого до гострого, нападоподібного, полегшення наступає після акту дефекації чи відходження газів. Майже ніколи не турбує вночі.
  • Діарейна форма: часті позиви у вбиральню, кал не оформлений, рідкий з домішками слизу, дефекація переважно вранці та після стресу, не турбує вночі.
  • СПК із закрепами: похід у вбиральню не частіше одного разу на 3-5 днів, вживання клітковини та молочних продуктів не допомагає полегшити дефекацію, супроводжується болем та дискомфортом, відчуття неповного спорожнення кишечника.
  • Змішана форма – чергування періодів проносів та закрепів.
  • Можливі прояви диспепсичного синдрому: нудота, блювота, печія, здуття живота, бурчання.

Щодо діагностики варто звернутись до вашого сімейного лікаря, а не займатись самолікуванням, щоб не нашкодити.

У випадку встановлення діагнозу СПК, лікування потребує комплексного підходу психотерапевта та гастроентеролога, оскільки стрес є основним чинником, а кишкові розлади – клінічними проявами. Лікування даного функціонального розладу потребує індивідуального розгляду кожного окремого випадку, першочергово виявляючи домінантними симптоми хвороби.

Профілактика: нормалізація режиму харчування та способу життя. Харчуватись слід регулярно та без поспіху. Дієта з обмеженням вуглеводів і насичена харчовими волокнами, підвищена кількість білків, виключення важкотопних жирів, обмеження газованих напоїв, цитрусових, шоколаду, овочів,  достатній водяний баланс. Фізична активність сприяє запобіганню закрепів та покращує моторну функцію кишківника. Режим праці та відпочинку, якісний сон не менше 8 годин на добу. Доцільна порада — зменшити кількість стресу у житті та мислити позитивно.

Гончарук Людмила, лікар-гастроентеролог, кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішньої медицини Буковинського державного медичного університету

Корисно знати